Міліянчук Василь Степанович

В. Міліянчук за часів студентства опублікував у престижному журналі «Zeitschrift für Physik» 1932 р. дві наукові праці загальним обсягом 38 сторінок, присвячені релятивістській квантовій механіці Поля Дірака.

У 1933 році закінчив фізичне відділення Львівської Політехніки й здобув ступінь магістра фізичних наук.

У 1935 році Міліянчук виїздить у серію відряджень до Інституту фізики Варшавського Університету, Інституту фізики Університету в Вільнюсі та Інституту фізики в Лейпцигу.

1937-39 роки — асистент проф. Войцеха Рубіновича у Львівському університеті.

У період від 1945 до 1958 року — професор фізико-математичного факультету ЛДУ імені Івана Франка.

У серії робіт, опублікованих В. Міліянчуком після 1947 року ним розроблено теорію впливу неоднорідних полів на характер атомних спектрів, в якій докладно розглянув низку важливих теоретичних питань.

Починаючи від 1949 року, Міліянчук паралельно з теорією атомних спектрів починає розробку низки питань квантової електродинаміки і загальної теорії квантованих полів.

Фундаментальні дослідження Міліянчука визначили його місце серед провідних теоретиків у галузі атомної спектроскопії. Міліянчук був відомим фахівцем з фізики складних спектрів атомних систем у зовнішніх полях.

Мешкав у Львові на вулиці Коцюбинського. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 4. На могилі пам'ятник із барельєфним портретним зображенням (скульптор Євген Дзиндра). Неподалік спочивають дружина та двоє синів.[3]

• Василь Міліянчук. До 100-річчя від дня народження. Упорядник Олександр Попель. — Євросвіт, 2005.