Міністерство армії Японії

1872 року Імператорський уряд скасував Міністерство війни, перетворивши відділ армії[1] цього міністерства на Міністерство армії Японії. В березні 1873 року він визначив організаційну структуру та правила роботи нового міністерства, які набули чинності з квітня наступного року.

Головою Міністерства армії став міністр, якому допомагали старші й молодші заступники, а також старші й молодші писарі. За структурою 1873 року до складу Міністерства входили Секретаріат міністра, Перший секретний відділ, Другий військовий відділ, Третій артилерійський відділ, Четвертий інженерний відділ, П'ятий фінансовий відділ і Шостий відділ генерального штабу армії[2]. В лютому 1874 року уряд ліквідував Шостий відділ і заснував на його основі окремий Відділ генерального штабу армії, який залежав від Міністерства. В грудні 1878 року цей Відділ перетворили на самостійне відомство — Генеральний штаб армії Японії. Воно підпорялдковувалося Імператору Японії і здійснювало безпосереднє командування Імперською армією.

В жовтні 1879 року уряд оновив організаційну структуру та правила роботи Міністерства армії. Відтепер воно складалося із п'яти Відділів: загальних справ, кадрів, артилерії, інженерних військ і фінансів. В березні 1885 року до них був доданий Відділ транспорту.

В лютому 1886 року, у зв'язку із урядовою реформою та постанням Кабінету міністрів Японії, структура Міністерства була знову оновлена. Відомство очолював міністр армії. Його заступником виступав секретар міністра. Міністерство поділялося на Відділ загальних справ, Відділ кавалерії, Відділ артилерії, Відділ інженерних військ, Відділ фінансів та Медичний відділ. В листопаді 1888 року до них додали Юридичний відділ, а в березні 1890 року чотири відділи загальних справ, кавалерії, артилерії та інженерних військ об'єднали у один Військовий відділ[3].

В травні 1900 року уряд вкотре провів реорганізацію Міністерства, встановивши в ньому шість відділів: загальних справ, кадрів, військовий відділ, фінансів, медичний і юридичний відділи. Лише дійсні військові вище звання генерал-лейтенанта отримали право ставати радниками міністра. Цивільні особи на ключові посади не допускалися.

1908 року до відділів Міністерства армії додали Відділ озброєнь, 1926 року — Координаційний відділ, а 1936 року — Відділ військових справ. Перші два відділи скасували з часом — 1942 року й в квітні 1945 року відповідно.

Реформа 1913 року відкрила шлях цивільним особам до зайняття посад радників міністра, проте з 1936 року військові знову отримали монопольне право на ці посади. В результаті міністр і його оточення формувалися виключно за рахунок офіцерів Імперської армії Японії, що сприяло консолідації військових і посиленню їхнього впливу на керівництво країни. Зокрема, керівники Військового відділу Міністерства армії, що займався координацією роботи різних родів військ Імператорської армії, брали активну участь у прийнятті урядових рішень загальнодержавного і міжнародного значення.

В квітні 1945 року, напередодні поразки Японії у дДругій світовій війні, Військовий відділ Міністерства та Четвертий відділ Генерального штабу армії були об'єднані, для підготовки оборони Японії від сил союзників.

30 листопада 1945 року Міністерство армії Японії ліквідували. Виконання ліквідаційних робіт покладалося на Перше міністерство демобілізації, утворене з колишніх співробітників армійського міністерства.

• Імперська армія Японії
• Генеральний штаб армії Японії
• Міністерство флоту Японії

• (яп.) 陸軍省沿革史 / 陸軍省[編]; [本編], 附表. - 陸軍省, 1905.
• (яп.) 講和資料 / [陸軍省編]; 第1編, 第2編. - 陸軍省, 1928.
• (яп.) 支那の國定教科書に關する一考察. - 陸軍省, 1929.
• (яп.) 陸海軍省年報 / 東京: 日本図書センター , 1989.

Міністерство армії Японії // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

• Структура Міністерства армії Японії (яп.)