Тодзьо Хідекі
Тодзьо́ Хіде́кі (яп. 東条英機, とうじょうひでき; 30 грудня 1884 — 23 грудня 1948) — японський політичний і державний діяч, військовик. Випускник Вищої військової академії армії, генерал Імперської армії. 40-й прем'єр-міністр Японії (18 жовтня 1941 — 18 липня 1944). Командувач військової поліції Квантунської армії (1935—1937) і командир штабу Квантунської армії (1937—1938). Представник фракції контролю в японській армії. Усупереч законодавству одночасно займав посади міністра армії (1940—1944) і голови Генерального штабу армії (1944). Під час прем'єрства одночасно був 64-м міністром печатки (1941—1942), 66-м міністром закордонних справ (1942), 57-м міністром культури (1943), 25-м міністром торгівлі й промисловості (1943) й 1-м міністром озброєнь (1943—1944). Авторитарно керував Японією в часи Другої світової війни. Склав прем'єрські повноваження через невдачі японських військ на фронті. Після поразки його ув'язнили союзники та звинуватили у «воєнних злочинах найвищого ступеня А» . Страчено через повішення за вироком Токійського трибуналу. Прізвиська — «Грім», «Лезо», «Цар нотаток», «Мякс». Улюблений девіз: «Старанність означає авторитет!»[3] Вшановується як синтоїстьке божество в токійському Святилищі Ясукуні.
Тодзьо Хідекі | |
---|---|
яп. 東條英機 яп. 東条英機 | |
| |
Народився |
30 грудня 1884 Токіо |
Помер |
23 грудня 1948 (63 роки) Токіо ·повішення |
Поховання | Zōshigaya Cemeteryd, Святилище Ясукуні і Тихий океан |
Громадянство | Японія |
Національність | японець |
Діяльність | військовик, політик |
Alma mater | Військова академія армії Японії і Вища військова академія армії Японії |
Знання мов | японська |
Учасник | Війна на Тихому океані, Японсько-китайська війна, Громадянська війна в Росії, Інцидент 26 лютого, Японська інтервенція в Маньчжурію, Друга світова війна і Operation Chahard |
Роки активності | 1905 — 1945 — 1945 |
Напрямок | Японський націоналізм |
Посада |
прем'єр-міністр Японії (1941—1944) голова Генштабу армії (1944) міністр печатки (1941—1942) міністр закордонних справ (1942) міністр культури (1943) міністр торгівлі й промисловості (1943) міністр озброєнь (1943—1944) |
Військове звання | генерал |
Партія | Асоціація допомоги трону |
Конфесія | Дзьодо-сінсю |
Батько | Tōjō Hidenorid |
Мати | Tōjō Chitosed |
Родичі | Yūko Tōjōd[1], Sugiyama Shigerud, Hidemasa Kogad і Ryūichi Takamorid |
У шлюбі з | Katsuko Tōjōd |
Діти (6) | Teruo Tōjōd, Toshio Tōjōd і Makie Tōjōd |
Зріст | 163 см[2] |
Автограф | |
Нагороди | |
IMDb | ID 0865692 |
|
Життєпис
Тодзьо Хідекі народився 30 липня 1884 року в кварталі Хаябуса району Кодзіматі міста Токіо[4], в родині лейтенанта Тодзьо Хіденорі та його дружини Тітосе. Рід хлопця походив з самураїв Моріока-хану на території префектури Івате.
- 1 квітня 1897: поступив до середньої школи Дзьохоку[5] в Токіо
- 1 вересня 1899: поступив до Токійського кадетського корпусу армії Японії[6].
- червень 1904: поступив до Військової академії армії Японії.
- 30 березня 1905: закінчив Військову академію. За результатами випускних іспитів посів 10 місце серед 360 однокурсників.
- 21 квітня 1905: отримав звання молодшого лейтенанта Імперської армії Японії. Прикріплено до запасної частини 3-го гвардійського піхотного полку.
- квітень 1911: одружився з Іто Кацуко.
- 1914: підвищено до звання капітана Імперської армії Японії. Призначено на командира роти 3-го гвардійського піхотного полку.
- грудень 1914: закінчив Вищу військову академію армії Японії. Призначено на ад'ютанта до Міністерства армії.
- серпень 1919: послано військовим аташе до Швейцарії.
- серпень 1920: підвищено до звання майора Імперської армії Японії. Відправлений військовим аташе до Німеччини.
- 28 листопада 1922: призначений на посаду викладача стратегії і тактики у Вищій академії армії Японії.
- 5 жовтня 1923: паралельно призначений членом Генерального штабу армії Японії.
- 23 жовтня 1923: паралельно призначений членом дослідницького відділу Піхотного училища армії Японії.
- 20 серпня 1924: підвищений до звання підполковника Імперської армії Японії.
- 23 березня 1926: призначений членом головного інженерного відділу армії Японії і членом Військового відділу Міністерства армії.
- 30 березня 1926: повторно призначений на посаду викладача стратегії і тактики у Вищій академії армії Японії.
- 8 березня 1928: призначений головою мобілізаційного бюро Координаційного відділу Міністерства армії.
- 10 серпня 1928: підвищений до звання полковника Імперської армії Японії.
- 1 серпня 1929: призначений командиром 1-го піхотного полку.
- 1 серпня 1931: призначений головою першого відділу Генерального штабу армії Японії.
- 25 вересня 1931: паралельно призначений членом дослідницького відділу Училища зв'язку та Автомобільного училища армії Японії.
- 18 березня 1933: підвищений до звання генерал-полковника Імперської армії Японії.
- 1 серпня 1933: призначений інспектором арсеналів армії Японії.
- 22 листопада 1933: призначений головою Військового інспекційного відділу Міністерства армії.
- 5 березня 1934: призначений головним секретарем Військової академії армії Японії.
- 1 серпня 1934: призначений командиром 24-ї піхотної бригади.
- 1 серпня 1935: прикріплений до командного штабу 12-ї дивізії армії Японії.
- вересень 1935: призначений начальником військової поліції Квантунської армії і головою поліцейських справ Квантунського відділу Міністерства армії.
- грудень 1936: підвищений до звання генерал-лейтенанта Імперської армії Японії.
- вересень 1937: призначений командиром штабу Квантунської армії.
- травень 1938: призначений заступником міністра Міністерства армії Японії.
- грудень 1938: призначений генеральним інспектором авіації.
- 29 квітня 1940: нагороджений Орденом вранішнього сонця зі стрічкою.
- 19 липня 1940: взяв участь у нараді в маєтку Текіґай[7] разом із Коное Фумімаро, Йосідою Дзенґо та Мацуокою Йосуке щодо утворення нового кабінету міністрів.
- 22 липня 1940: призначений міністром армії в кабінеті Коное
- 12 жовтня 1941: взяв участь у черговій нараді в маєтку Текіґай.
- 18 жовтня 1941: підвищений до звання генерала Імперської армії Японії. У зв'язку з відставкою кабінету Коное призначений 40-м прем'єр-міністром Японії. Паралельно продовжував займати пост міністра армії.
- 18 лютого 1942: взяв участь у Перших національних зборах з нагоди святкування військових перемог.
- 1 вересня 1942: тимчасово призначений міністром закордонних справ Японії (до 17 вересня 1942)
- 20 квітня 1943: тимчасово призначений міністром культури Японії (до 23 квітня 1943)
- 8 жовтня 1943: тимчасово призначений міністром промисловості Японії (до 1 листопада 1943)
- 21 жовтня 1943: взяв участь у Святі проводів студентів на фронт.
- 1 листопада 1943: ліквідував Міністерство промисловості, замість якого сформував Міністерство озброєнь. Призначений на посаду міністра новоствореного міністерства.
- лютий 1944: паралельно призначений головою Генерального штабу армії Японії.
- 22 липня 1944: пішов у відставку, склавши з себе повноваження прем'єр-міністра та міністра армії Японії.
- 11 вересня 1945: у зв'язку з поразкою Японії у Другій світовій війні спробував застрелитися. Врятований у 98-й лікарні армії Японії.
- 3 травня 1946: притягнений окупаційною владою до кримінальної відповідальності за скоєння «воєнних злочинів найвищого ступеня А».
- 12 листопада 1948: визнаний винним Токійським трибуналом.
- 23 грудня 1948: страчений через повішення у в'язниці Суґамо в Токіо.
Родина
Нагороди
- Орден Священного скарбу
- 6-го класу (1 квітня 1906)
- 5-го класу (31 травня 1913)
- 4-го класу (25 червня 1920)
- 3-го класу (29 вересня 1928)
- 1-го класу (7 липня 1937)
- Медаль Російсько-японської війни 1904-1905 (1 квітня 1906)
- Орден Вранішнього Сонця
- 3-го класу (1 листопада 1920)
- 2-го класу (29 квітня 1934)
- 1-го класу (11 вересня 1940)
- Військова медаль 1918-1920 (1 листопада 1920)
- Пам'ятна медаль вступу на престол імператора Сьова
- Медаль члена Японського Червоного Хреста
- Медаль Китайського інциденту 1931 (29 квітня 1934)
- Орден Золотого шуліки 2-го класу (29 квітня 1940)
- Медаль Китайського інциденту 1937 (29 квітня 1940)
- Пам'ятна медаль «2600 років Японії»
Маньчжурська держава
- Медаль національного фонду «Велика Маньчжурія»
- Пам'ятна медаль імператорського візиту в Японію
- Орден Стовпів держави 1-го класу (1 грудня 1937)
- Орден Сприятливих хмар 1-го класу (9 вересня 1940)
- Орден Прославленого дракона 1-го класу (14 вересня 1942)
Королівство Італія
- Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (27 червня 1941)
- Орден Корони Італії, великий хрест (27 червня 1941)
Таїланд
- Орден Білого слона
- великий хрест (27 червня 1941)
- велика стрічка (9 лютого 1942)
- Орден Чула Чом Клао, велика стрічка (23 липня 1943)
Інші країни
- Орден Заслуг німецького орла, великий хрест (18 січня 1940)
- Орден Хмар і Знамена особливого ступеня (Республіка Китай; 2 червня 1943)
Примітки
- https://www.japantimes.co.jp/news/2013/02/16/national/tojos-granddaughter-yuko-dies-at-73/#.XW3fURpOmfA
- 秦郁彦編 『日本陸海軍総合事典』 第2版, 東京大学出版会, 2005, р.274.
- яп. 努力即権威.
- яп. 東京市麹町区隼町, квартал Хаябуса, район Тійода, Токіо
- яп. 城北中学校.
- яп. 東京陸軍幼年学校.
- яп. 荻外会談.
Джерела та література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
- Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. — ISBN 966-06-0459-9
- (англ.) Особистий щоденник Тодзьо Хідекі
Посилання
- Тодзіо Гідекі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- (яп.) Тодзьо Хідекі. Японські новітні портрети // Національна парламентська бібліотека Японії
- (яп.) Тодзьо Хідекі // Сторінка прем'єр-міністра Японії
- (яп.) Хронологія життя Тодзьо Хідекі
- (яп.) Тодзьо Хідекі, 40-й прем'єр-міністр Японії // Університет Мацуяма
- (яп.) Тодзьо Хідекі // Історичний словник онлайн
- (яп.) Тодзьо Хідекі і Квантунська армія // Youtube
- (англ.) Тодзьо Хідекі // Друга світова війна. База даних
- Нагороди Тодзьо.