Міністерство флоту Японії

1872 року Імператорський уряд скасував Міністерство війни, перетворивши відділ флоту[1] цього міністерства на Міністерство флоту Японії. В листопаді того ж року він визначив організаційну структуру та правила роботи нового міністерства, які набули чинності з квітня наступного року.

Початково Міністерство флоту було найвищою установою, що керувала військово-морськими силами Японії. Проте з 1893 року відповідальність за командування і планування воєнних операцій була перекладена на Генеральний штаб флоту Японії, а адміністративні функції залишилися за міністерством.

Головою Міністерства армії став міністр, якому допомагали старші й молодші заступники, а також старші й молодші писарі. За структурою 1872 року до складу Міністерства входили Секретаріат міністра і три відділи.

1876 року Міністерство поповнилося 2 відділами і однією службою. Воно взяло на себе усю відповідальність за утримання військових кораблів.

1884 року в Міністерстві створили окремий Відділ Генерального штабу флоту Японії. За два роки цей його перепорядкували Генеральному штабу армії, перетворивши на Відділ флоту[2]. 1889 року цей відділ знову перевели до Міністерства флоту, а 1893 року виокремили в самостійну військову структуру — Генеральний штаб флоту Японії, що підпорядковувався лише Імператору Японії.

1885 року, у зв'язку з заміною Великої державної ради Кабінетом міністрів Японії, була проведена реорганізація Міністерства. З 1900 року очолювати його мали право лише професійні військові дійсної служби. Виключно з цієї ж категорії призначалися радники міністра флоту. 1913 року була прийнята поправка, за якою міністром могли ставати цивільні особи, але після путчу 26 лютого 1936 року її відмінили.

Після японсько-китайської війни 1894 — 1895 і японсько-російської війни 1904 — 1905 років статус Імперського флоту зрівнявся зі статусом Імперської армії Японії. На відміну від армійських генералів, які вбачали в Росії та Китаї головну небезпеку Японії, вище керівництво флоту вважало США потенційним противником країни в Тихоокеанському регіоні. Воно заходилося нарощувати боєздатність японських військово-морських сил і розширило структуру Міністерства флоту. На 1916 рік вона складалася з Секретаріату міністра, Військового, Медичного, Юридичного і Організаційного відділів, а також Відділів кадрів, фінасів та управління кораблями.

1920 року Відділ управління кораблями перейменували на Відділ постачання, 1923 року додали Відділ освіти та Будівельний відділи, а 1940 року створили Відділ озброєнь.

До 1933 року Міністерство флоту мало ширші повноваження в японському флоті ніж Міністерство армії в японській армії. Згодом усі функції, що стосувалася командування флотом, були передані Генеральному штабу флоту.

30 листопада 1945 року Міністерство флоту Японії ліквідували. Виконання ліквідаційних робіт покладалося на Друге міністерство демобілізації, утворене з колишніх співробітників флотського міністерства.

• Імперський флот Японії
• Генеральний штаб флоту Японії
• Міністерство армії Японії

• (яп.) 海軍制度沿革 （明治百年史叢書　第171巻-第196巻） / 海軍省編. — 東京: 原書房, 1971-1972.
• (яп.) 海軍省資料 （昭和社会経済史料集成　第1-28巻） /大久保達正編著, 土井章監修. — 東京: 大東文化大学東洋研究所, 1978.
• (яп.) 陸海軍省年報 / 東京: 日本図書センター , 1989.

Міністерство флоту Японії // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

• (яп.) Структура Міністерства флоту Японії у Другій світовій війні