Міністерство внутрішніх справ Японії

Міністерство внутрішніх справ Японії
Міністерство внутрішніх справ Японії
Загальна інформація
Країна	Японська імперія
Дата створення	10 листопада 1873
Підвідомчі органи	Industrial Promotion Boardd, Japan. Naimushō. Jinjakyokud, Police Bureaud, Q11588259? і Hokkaido Agencyd

Міністерство внутрішніх справ (яп. 内務省, ないむしょう, найму-сьо) — центральна урядова установа в Японії, що контролювала поліцію і виконавчу владу в регіонах. Існувала протягом 1873 — 1947 років. До кінця Другої світової війни виконувала функцію головного національного керівного відомства в японському уряді. В 1873 — 1885 роках була складовою Великої державної ради. З 1885 по 1947 роки перебувала у складі Кабінету міністрів Японії.

Токійська будівля Міністерства внутрішніх справ Японії 1900 року.

Історія

10 лютого 1868 — засновано Імперську канцелярію (内国事務, наййоку-дзіму) при центральному Імператорському уряді. Очолювалися головами (総裁, сосай).
25 лютого 1868 — реформовано у нову Імперську канцелярію (内国事務局, найкоку-дзімукьоку). Очолювалися головами (督, камі).
17 червня 1868 — згідно з указом про форму державного правління Імперську канцелярію перетворено на Виконавчу раду (行政官, ґьосайкан). Очолювалася головами (輔相, хосьо).

Постання Міністерства внутрішніх справ Японії було обумовлене адміністративним перевантаженням міністерства фінансів, яке після реформи 1871 року займалося не лише коригуванням фінансової політики, а й регіональним управлінням. В листопаді 1873 року, під приводом відставки частини складу уряду, Окубо Тосіміті, який перетворився на фактичного керманича країни, проголосив створення Міністерства внутрішніх справ (内務省, найму-сьо) і призначив себе його першим міністром (卿, кьо). Через рік новостворене відомство було інкорпороване до системи міністерств Великої державної ради.

Початково Міністерства внутрішніх справ складалося з 6 служб, що були переведені до нього з інших міністерств. Служби сприяння промисловості, сімейних реєстрів, станцій і зв'язку, земельних і лісових ресурсів, географії свого часу належали міністерству фінансів, служба поліції — міністерству юстиції, а служба мір і ваги — міністерству промисловості. Головними завданнями Міністерства внутрішніх справ було всебічне сприяння розвитку японської промисловості та забезпечення правопорядку на всередині країни.

1875 року Міністерству внутрішніх справ були передані гігієнічна та цензурна служби міністерства культури, а 1877 року, у зв'язку з ліквідацією міністерства релігій, — відділ синто і буддизму. 1881 року, після заснування міністерства сільського господарства і торгівлі, функції Міністерства внутрішніх справ, що стосувалися розвитку промисловості і комерції, перейшли до новоствореного відомства.

1885 року Міністерство внутрішніх справ було перепідпорядковане Кабінету Міністрів Японії. Воно очолювалося міністрами (大臣, дайдзін) і мало 9 відділів.

Голови

Окубо Тосіміті, перший міністр флоту при Великій державній раді Японії

Ямаґата Арітомо, перший міністр армії при кабінеті міністрів Японії.

№	Ім'я	Термін	Приналежність
Міністерство внутрішніх справ (Велика державна рада)
1	Окубо Тосіміті	29 листопада 1873 — 14 лютого 1874	Фракція Сацуми
2	Кідо Такайосі	14 лютого 1874 — 27 квітня 1874	Фракція Тьосю
3	Окубо Тосіміті	27 квітня 1874 — 2 серпня 1874	Фракція Сацуми
4	Іто Хіробумі	2 серпня 1874 — 28 листопада 1875	Фракція Тьосю
5	Окубо Тосіміті	28 листопада 1875 — 14 травня 1878	Фракція Сацуми
6	Іто Хіробумі	15 травня 1878 — 28 лютого 1880	Фракція Тьосю
7	Мацуката Масайосі	28 лютого 1880 — 21 жовтня 1881	Фракція Сацуми
8	Ямада Акійосі	21 жовтня 1881 — 12 грудня 1883	Фракція Тьосю
9	Ямаґата Арітомо	12 грудня 1883 — 22 грудня 1885	Фракція Тьосю

№	Ім'я	Кабінет	Вступив на посаду	Приналежність
Міністерство флоту (Кабінет Міністрів)
1	Ямаґата Арітомо	Перший кабінет Іто	22 грудня 1885	Фракція Тьосю
2	Ямаґата Арітомо	Кабінет Куроди	30 квітня 1888	Фракція Тьосю
3	Ямаґата Арітомо	Перший кабінет Ямаґати	24 грудня 1889[1]	Фракція Тьосю
4	Сайґо Цуґуміті	Перший кабінет Ямаґати	17 травня 1890	Фракція Сацуми
5	Сайґо Цуґуміті	Перший кабінет Мацукати	6 травня 1891	Фракція Сацуми
6	Сінаґава Ядзіро	Перший кабінет Мацукати	1 червня 1891	Фракція Сацуми
7	Соедзіма Танеомі	Перший кабінет Мацукати	11 березня 1892	Фракція Саґи
8	Мацуката Масайосі	Перший кабінет Мацукати	8 червня 1892[2]	Фракція Сацуми
9	Коно Тоґама	Перший кабінет Мацукати	14 липня 1892	Фракція Тоси
10	Іноуе Каору	Другий кабінет Іто	8 серпня 1892	Фракція Тьосю
11	Номура Ясусі	Другий кабінет Іто	15 жовтня 1894	Фракція Тьосю
12	Йосікава Акімаса	Другий кабінет Іто	3 лютого 1896[3]	Палата перів
13	Ітаґакі Тайсуке	Другий кабінет Іто	14 квітня 1896	Ліберальна партія
14	Ітаґакі Тайсуке	Другий кабінет Мацукати	14 квітня 1896	Ліберальна партія
15	Кабаяма Сукенорі	Другий кабінет Мацукати	20 вересня 1896	Імперський флот
16	Йосікава Акімаса	Перший кабінет Окуми	30 червня 1898	Палата перів
17	Ітаґакі Тайсуке	Перший кабінет Окуми	30 червня 1898	Конституційна партія
18	Сайґо Цуґуміті	Другий кабінет Ямаґати	8 листопада 1898	Імперський флот
19	Суемацу Кентьо	Четвертий кабінет Іто	19 жовтня 1900	Палата перів
20	Уцумі Тадакацу	Перший кабінет Кацури	2 червня 1901	Палата перів
21	Кодама Ґентаро	Перший кабінет Кацури	15 липня 1903[4]	Імперська армія
22	Кацура Таро	Перший кабінет Кацури	12 жовтня 1903[5]	Товариство друзів
23	Йосікава Акімаса	Перший кабінет Кацури	20 лютого 1904	Палата перів
24	Кійоура Кейґо	Перший кабінет Кацури	16 вересня 1905[6]	Палата перів
25	Хара Такасі	Перший кабінет Сайондзі	7 січня 1906[7]	Товариство друзів
26	Хірата Тосуке	Другий кабінет Кацури	14 липня 1908	Палата перів
27	Хара Такасі	Другий кабінет Сай'ондзі	30 серпня 1911	Товариство друзів
28	Оура Канетаке	Третій кабінет Кацури	21 грудня 1912	Палата перів
29	Хара Такасі	Перший кабінет Ямамото	20 лютого 1913	Товариство друзів
30	Окума Сіґенобу	Другий кабінет Окуми	16 квітня 1914[5]	Товариство однодумців
31	Оура Канетаке	Другий кабінет Окуми	7 січня 1915	Палата перів
32	Окума Сіґенобу	Другий кабінет Окуми	30 липня 1915[5]	Товариство однодумців
33	Ітікі Кітокуро	Другий кабінет Окуми	10 серпня 1915	Товариство однодумців
34	Ґото Сімпей	Кабінет Терауті	9 жовтня 1916	Палата перів
35	Мідзуно Рентаро	Кабінет Терауті	23 квітня 1918	Міністерство внутрішніх справ
36	Токонамі Такедзіро	Кабінет Хари	29 вересня 1918	Товариство друзів
37	Токонамі Такедзіро	Кабінет Такахасі	13 листопада 1921	Товариство друзів
38	Мідзуно Рентаро	Кабінет Като Томосабуро	12 червня 1922	Міністерство внутрішніх справ
39	Ґото Сімпей	Другий кабінет Ямамото	2 вересня 1923	Палата перів
40	Мідзуно Рентаро	Кабінет Кійоури	7 січня 1924	Міністерство внутрішніх справ
41	Вакацукі Рейдзіро	Кабінет Като Такаакі	11 червня 1924	Товариство друзів
42	Вакацукі Рейдзіро	Перший кабінет Вакацукі	30 січня 1926[5]	Товариство друзів
43	Хамаґуті Осаті	Перший кабінет Вакацукі	3 червня 1926	Товариство друзів
44	Судзікі Кісабуро	Кабінет Танаки	20 квітня 1927	Товариство друзів
45	Танака Ґіїті	Кабінет Танаки	4 травня 1928[5]	Імперська армія
46	Мотідзукі Кейсуке	Кабінет Танаки	23 травня 1928	Товариство друзів
47	Адаті Кендзо	Кабінет Хамаґуті	2 липня 1929	Товариство друзів
48	Адаті Кендзо	Другий кабінет Вакацукі	14 квітня 1931	Товариство друзів
49	Накахасі Токуґоро	Кабінет Інукаї	13 грудня 1931	Товариство друзів
50	Інукаї Цуйосі	Кабінет Інукаї	16 березня 1932[5]	Товариство друзів
51	Судзікі Кісабуро	Кабінет Інукаї	25 березня 1932	Товариство друзів
52	Ямамото Тацуо	Кабінет Сайто	26 травня 1932	Конституційно-демократична партія
53	Ґото Фуміо	Кабінет Окади	8 липня 1934	Палата перів
54	Усіо Сіґеносуке	Кабінет Хіроти	9 березня 1936[8]	Палата перів
55	Каварада Какіті	Кабінет Хаясі	2 лютого 1937	Товариство друзів
56	Баба Ейіті	Перший кабінет Коное	4 червня 1937	Палата перів
57	Суецуґу Нобумаса	Перший кабінет Коное	14 грудня 1937	Імперський флот Японії
58	Кідо Коїті	Кабінет Хірануми	5 січня 1939	Палата перів
59	Охара Наосі	Кабінет Абе	30 серпня 1939[9]	Міністрество юстиції
60	Кодама Хідео	Кабінет Йоная	15 січня 1940	Палата перів
61	Ясуї Ейдзі	Другий кабінет Коное	22 липня 1940	Товариство допомоги трону
62	Хіранума Кіїтіро	Другий кабінет Коное	21 грудня 1940	Товариство допомоги трону
63	Танабе Харуміті	Третій кабінет Коное	18 липня 1941	Палата перів
64	Тодзьо Хідекі	Кабінет Тодзьо	18 жовтня 1941[10]	Імперська армія
65	Юдзава Мітіо	Кабінет Тодзьо	17 лютого 1942	Палата перів
66	Андо Кісабуро	Кабінет Тодзьо	20 квітня 1943	Молодіжний союз
67	Одате Сіґео	Кабінет Коїсо	22 липня 1944	Міністерство внутрішніх справ
68	Абе Ґенкі	Кабінет Судзукі	7 квітня 1945	Міністерство внутрішніх справ
69	Ямадзакі Івао	Кабінет Хіґасікуні	17 серпня 1945	Міністерство внутрішніх справ
70	Хорікірі Дзендзіро	Кабінет Сідехари	9 жовтня 1945	Міністерство внутрішніх справ
71	Міцуті Тюдзо	Кабінет Сідехари	13 січня 1946	Ліберальна партія
72	Омура Сейїті	Перший кабінет Йосіди	22 квітня 1946	Ліберальна партія
73	Уехара Ецудзіро	Перший кабінет Йосіди	31 січня 1947	Ліберальна партія
—	Катаяма Тецу	Кабінет Катаями	24 травня 1947 (в.о.)[11]	Соціалістична партія
74	Кімура Кодзаемон	Кабінет Катаями	1 червня 1947	Японська прогресивна партія

Примітки

Одночасно прем'єр-міністр Японії.
Одночасно прем'єр-міністр Японії й міністр фінансів.
Одночасно міністр юстиції.
Одночасно міністр культури.
Одночасно прем'єр-міністр Японії.
Одночасно міністр сільського господарства і торгівлі.
Одночасно міністр зв'язку Японії.
Одночасно міністр культури.
Одночасно міністр добробуту.
Одночасно прем'єр-міністр Японії і міністр армії.
Одночасно преємєр-міністр Японії.

Джерела та література

Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.

Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.

Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. — ISBN 966-06-0459-9

Міністерство внутрішніх справ Японії // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання

(яп.) Коротка довідка про Міністерство внутрішніх справ Японії

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Одночасно прем'єр-міністр Японії.

[2] Одночасно прем'єр-міністр Японії й міністр фінансів.

[3] Одночасно міністр юстиції.

[4] Одночасно міністр культури.

[:0-5] Одночасно прем'єр-міністр Японії.

[6] Одночасно міністр сільського господарства і торгівлі.

[7] Одночасно міністр зв'язку Японії.

[8] Одночасно міністр культури.

[9] Одночасно міністр добробуту.

[10] Одночасно прем'єр-міністр Японії і міністр армії.

[11] Одночасно преємєр-міністр Японії.