Мірмекоморфія

Мімікрія мурашок («мурашина мімікрія») пов'язана з агресивністю і отруйністю цих численних суспільних комах, що може захищати схожих з ними інших членистоногих від поїдання хижаками (птахами, осами). Мірмекоморфні організми відомі серед 9 рядів членистоногих (Mantodea, Orthoptera, Phasmida, Hemiptera, Thysanoptera, Coleoptera, Diptera, Lepidoptera, Hymenoptera). Описано понад 2000 мірмекоморфних видів[1].

Відомо близько 100 видів мірмекоморфних павуків з більш ніж 10 родин, зокрема:

• Corinnidae (Myrmecium, Myrmecotypus)
• Salticidae (Myrmarachne)
• Zodariidae (Storena, Zodarion)

• 
  Мірмекоморфний павук-скакун (Salticidae)
• 
  Самиця павука Myrmarachne plataleoides в Таїланді схожа на мураху-ткача (Oecophylla smaragdina)
• 
  Самець павука Myrmarachne plataleoides схожий з робочим мурахою, що несе іншого робочого
• 
  Myrmarachne plataleoides

Богомол Mantillica nigricans (Бразилія) зовні схожий на мурашку виду Neoponera apicalis (Latreille) (Ponerinae)[2].

В родинах мух Sepsidae, Richardiidae, Micropezidae

Мурахожук Thanasimus formicarius (Cleridae). Також у родинах Staphylinidae, Anthicidae.

Модифікації частин тіла, що нагадують мурах, відомі в декількох родинах Heteroptera: Alydidae, Colobathristidae, Enicocephalidae, Geocoridae, Largidae, Miridae, Nabidae, Oxycarenidae, Pyrrhocoridae, Rhyparochomidae, Saldidae, Pentatomidae (Pentamyrmex spinosus)[3].

Extatosoma tiaratum

Мірмекоморфна триба Acroaspidiini (Trjapitzin, 1973, Новий Світ) з родини Encyrtidae (Hymenoptera: Chalcidoidea) має безкрилих самиць з вузькою мурашиною талією (є петіоль) і звичайних для енциртид крилатих самців. Приклад: Holcencyrtus myrmicoides Compere & Zinna, 1955 (Acroaspidia).

Aeolothripidae

• 
  Мірмекоморфна муха (Sepsidae)
• 
  Мурахожук Thanasimus formicarius
• 
  Паличник Extatosoma tiaratum

• Cushing, P. E. (1997): Myrmecomorphy and myrmecophily in spiders: a review. Fla. Entomol. 80: 165-193. PDF
• Pasteur, Georges (1982). A classificatory review of mimicry systems. Annual Review of Ecology and Systematics 13: 169-199.
• Kentaro Taniguchi et al. (2005): A case of Batesian mimicry between a myrmecophilous staphylinid beetle, Pella comes, and its host ant, Lasius (Dendrolasius) spathepus: an experiment using the Japanese treefrog, Hyla japonica as a real predator. «Insectes Sociaux», Volume 52, Issue 4, pp. 320-322.
• Mclver J. D., and G. Stonedahl. (1993). Myrmecomorphy: Morphological and Behavioral Mimicry of Ants. Annual Review of Entomology. Vol. 38: 351-377.
• Trjapitzin V. A. (1999): The myrmecomorphous encyrtid Aeptencyrtus bruchi in the island of Kauai, Hawaii (Hymenoptera: Encyrtidae). Zoosystematica Rossica, 8(1), 147-149.
• Ximena J. Nelson and Robert R. Jackson. (2007): Vision-based ability of an ant-mimicking jumping spider to discriminate between models, conspecific individuals and prey. «Insectes Sociaux», Volume 54, Issue 1, pp. 1-4.