Мірошниченко Костянтин Кирилович

Народився 1911 року в селі Рубіжне, нині Луганська область, Україна.

Трудовий шлях розпочав як робітник заводу «Червоний українець» у місті Пролетарськ (нині Луганської області). Закінчив силікатний інститут у Кам'янці-Подільському.

1935 року Мірошниченка, який відбув службу в армії, призначили начальником бетонного заводу тресту «Південжитлобуд» у Маріуполі (Донецька область).

У 1937–1941 роках був майстром, головним інженером заводу з виготовлення силікатної цегли в Лисичанську.

Під час Німецько-радянської війни Мірошниченка направлили на завод силікатної цегли і високоміцного гіпсу в місті Стерлітамак Башкирської АРСР (Російська Федерація), згодом працював начальником КПП тресту № 50 (Стерлітамак).

Повернувшись 1948 року в Україну, до кінця життя працював у місті Сіверськодонецьк Луганської області. Близько десяти років очолював колектив заводу з виготовлення силікатної цегли, що входив до системи тресту «Лисхімпромбуд». Без відриву від виробництва закінчив Краматорський машинобудівний технікум. Невдовзі після цього Мірошниченка призначили заступником керівника тресту, а згодом керівником тресту «Лисхімбудматеріали».

Від 1961 року Мірошниченко — начальник Сіверськодонецького домобудівного комбінату. Під його керівництвом підприємство збудувало близько двох мільйонів квадратних метрів житла.

Мірошниченко був одним із розробників прогресивного будівельного матеріалу — силікабетону. За розроблення і впровадження цього матеріалу Костянтина Кириловича відзначили Ленінською премією.

• орден Леніна,
• орден Трудового Червоного Прапора,
• орден Червоної Зірки,
• орден «Знак Пошани»,
• медалі,
• Ленінська премія.

• Міністерство регіонального будівництва. Кадрові питання^{[недоступне посилання з квітня 2019]}