Місто Давида

Мі́сто Дави́да (івр. עיר דוד‎), також відоме як Офе́л (івр. העופל‎) — найстаріша частина Єрусалима, яка міститься на пагорбі Офел за межами Старого Міста напроти Сіонської і Сміттєвої брами (нині в межах міста).

Місто Давида
Основні дані
31°46′25″ пн. ш. 35°14′08″ сх. д.
Країна	Палестинська держава
Адмінодиниця	Єрусалим
Площа	60 дунам
Часовий пояс	UTC+2 (Єрусалим)
OSM	↑1381350 ·R (Єрусалим)
Міська влада
Мапа
Місто Давида у Вікісховищі

Са́ме тут цар Давид заснував місто, що стало столицею Юдеї.

Археологічні розкопки довели, що місто від початку будувалося на терасах, підтримуваних могутніми підпірними мурами завтовшки близько 2,5 м. Вже у ХХ столітті розкопано рештки будівель VIII ст. до н.е. — VIII ст. н.е..

У Місті Давида діяв один з найдавніших водогонів. Вода підземним тунелем, збудованим за царя Єзекії (727—698 рр. до н.е.), надходила до спеціально спорудженої Сілоамської купелі з джерела Гіхон (також відоме як «Фонтан Марії», бо Діва Марія вибиралася до нього прати), розташованого в Кедронській долині.

Трохи південніше Сілоамської купелі міститься Акелдама («Поле крові»), куплене за 30 срібняків Юди Іскаріота який зрадив Христа. У теперішній час над цим місцем стоїть грецький православний монастир св. Онуфрія (XIX ст.). Під монастирем є «Печера апостолів», де, начебто, відпочивали учні Христові.

Неподалік від Сілоамської церкви, східніше Сіонської брами міститься Церква святого Петра в Ґаліканту, збудована 1931 року на місці храму візантійської доби. Трохи на південь від церкви в ході розкопок виявлено археологічні пам'ятки епохи візантійського панування: руїни церкви, залишки мозаїк тощо.