Мітіо Морисима

Мітіо Морисима народився 18 липня 1923 року в Осаці, Японія. Він вивчав економіку і соціологію, під керівництвом відомого японського економіста і соціолога Ясума Такада.

У 1946 році Морисима закінчив економічний факультет Кіотського університету і незабаром почав академічну кар'єру.

У 1948 році він отримав посаду асистента в Кіотському університеті, в 1950-му обіймає посаду викладача, а потім і старшого викладача.

У 1951 році Морисима перейшов до Університету Осаки, де в 1963 році зайняв посаду професора економіки.

Ще через три роки професор Морисима став співробітником Інституту соціальних і економічних досліджень при Осакському університеті, що був заснований в 1954 році професором Ясума Такада і з тих пір став одним з найбільших дослідницьких центрів в області економіки в світі.

У 1968 році 45-річного професора запросили викладати в британському Ессекському університеті (англ. University of Essex), і, нарешті, в 1970 році Мітіо Морисима перейшов працювати в Лондонську школу економіки, де пропрацював до виходу на пенсію в 1988 році.

У 1965 році Мітіо став першим японцем, який очолив Економетричне товариство, причому одним з найпалкіших прихильників професора Морисима був британський вчений Джон Гікс. Японський економіст був ініціатором проекту, який привів до створення фонду 'Suntory-Toyota Foundation' і Міжнародного центру економіки і суміжних дисциплін Сантори і Тойоти (STICERD) при Лондонській школі економіки (з тих пір і до сьогодення STICERD надав численні результати досліджень в області суспільної економіки, економіки розвитку і політичної економії). Морисима став першим головою правління STICERD. У 1991 році він був обраний почесним членом Лондонської школи економіки.

В 1976 році Морисима був нагороджений Орденом Культури Японії.

Входить до списку 100 великих економістів після Кейнса за версією британського економіста-історика Марка Блауга. Мітіо Морисима помер 13 липня 2004 року, за кілька днів до свого 81-го дня народження.

Мітіо Морисима — японський економіст, дослідник в галузі математичної економіки, якому вдалося ліквідувати розрив між японською і англомовною економічними науковими спільнотами. Його основна праця — «Теорія економічного зростання», що об'єднує елементи загальної теорії рівноваги, аналізу витрати-випуск і економічної динаміки, та є результатом двадцятирічної роботи самого Морисима і ще ряду дослідників, що займаються питаннями зростання багатогалузевої економіки.

В 1930-ті роки Джоном фон Нейманом була запропонована більш складна теорія зростання, яка враховувала і умови сталого економічного зростання, і пов'язані з ними вимоги до відносин між нескінченною кількістю окремих секторів економіки. Саме цю теорію фон Неймана Морисима розвинув і доповнив в своїй книзі «Теорія економічного зростання», а потім у праці «Капітал і кредит: нове формулювання загальної теорії рівноваги».

У книзі «Марксистська економічна теорія: двоїста теорія цінності і зростання», і у тій, що послідувала за нею — «Цінність, експлуатація та зростання» Морисима запропонував новий погляд на теорію Карла Маркса — з точки зору неймановської теорії зростання. У цих роботах Морисима стверджує, що ідеї Маркса можна переформулювати в відповідності з найвищими стандартами сучасної «загальної динамічної теорії рівноваги». Ці книги були добре прийняті економістами-послідовниками Маркса і зіграли важливу роль в одному із загадкових явищ нашого часу — несподіваного відродження марксистської теорії, і зокрема, її математичних інтерпретацій.

У книзі «Економічна теорія Вальраса» Морисима спробував зробити з вченням Леона Вальраса, засновника загальної теорії рівноваги, теж саме, що він раніше зробив з марксистською економікою, але на цей раз не без деякого протесту з боку істориків економічної думки. У книзі «Економічна теорія Рікардо: загальна теорія розподілу і зростання» зроблена аналогічна спроба представити ідеї Рікардо в термінах теорії фон Неймана, також не обійшлася без нарікання послідовників Рікардо. Нарешті, перу Морісіма належить «Економічна теорія сучасного суспільства» — підручник, якому більше б підійшла назва «Сучасна теорія економічного суспільства». У ньому представлена ​​величезна кількість нетривіальних висновків, викладених простою і зрозумілою мовою, що не вимагає від читачів знання математичних концепцій або витончених засобів економічного аналізу. Останнім часом інтереси Морисима змістилися з області технічних пояснень економічного зростання до пошуку соціальних причин швидкого економічного зростання в Японії і повільного — в Англії: «Секрет успіху Японії: західні технології і японський дух».

1. «Теорія економічного зростання» (Theory of Economic Growth, Oxford University Press, 1969)
2. «Равновага, стабільність та ріст: мультисекторний аналіз» (Equilibrium, Stability and Growth: A multi-sectoral analysis, 1964)
3. «Марксистська економічна теорія: двоїста теорія цінності і зростання» (Marx's Economies: A Dual Theory of Value and Growth, Cambridge University press, 1973)
4. «Цінність, експлуатація та зростання» (Value, Exploitation and Growth, McGraw -Hill, 1978, with G. Catephores)
5. «Економічна теорія Вальраса» (Walras 'Economies, Cambridge University Press, 1977)
6. «Капітал і кредит: нове формулювання загальної теорії рівноваги» (Capital and Crédit: A new Formulation of General Equilibrium Theory, Cambridge University Press, 1992)
7. «Економічна теорія Рікардо: загальна теорія розподілу і зростання» (Ricardo Economies: A General Theory of Distribution and Growth, Cambridge University Press, 1989)
8. «Економічна теорія сучасного суспільства» (Economie Theory of Modem Society, Cambridge University Press, 1976)
9. «Секрет успіху Японії: західні технології та японський дух» (Why Has Japan Succeeded: Western Technology and the Japanese Ethos, Cambridge University Press, 1982)

• Meghnad Desai. Michio Morishima, 1923–2004. — Proceedings of the British Academy, 2006. — С. 259–281.
• Блауг М. Морисима, Митио // 100 великих экономистов после Кейнса = Great Economists since Keynes: An introduction to the lives & works of one hundred great economists of the past. — СПб. : Экономикус, 2009. — С. 207—209. — (Библиотека «Экономической школы», вып. 42) — 1500 прим. — ISBN 978-5-903816-03-3.

• Люди. Митио Морисима
• Біографія та бібліографія М. Морисими (англ.)
• Michio Morishima (англ.)
• STICERD