Міхневич Богдан Костянтинович

Народився 4 жовтня 1951 року у Києві.

У 1974 році закінчив Київський політехнічний інститут. Працював на кіностудії імені Олександра Довженка.

У 1992 році в категорії «Найкраща робота звукооператора» номінувався на російську кінопремію «Ніка» (фільм «Ізгой»/«Пам'ятай» 1990 р., реж. В. Савельєв)[2].

Був членом Національної Спілки кінематографістів України.

Помер 19 червня 2000 року у Києві.

• «Бачу ціль» (1978),
• «Поїзд надзвичайного призначення» (1979),
• «Снігове весілля» (1980),
• «Будемо чекати, повертайся» (1981, т/ф),
• «Сімейна справа» (1982, т/ф, 3 с),
• «Володчине життя» (1984, т/ф, 2 а),
• «Стрибок» (1985),
• «Щасливий, хто кохав...» (1985),
• «Солом'яні дзвони» (1987),
• «Грішник» (1988),
• «Вершина Візбора» (1989),
• «Смиренне кладовище» (1989),
• «Лебедине озеро. Зона» (1989),
• «Допінг для ангелів» (1990),
• «Етюди про Врубеля» (1990),
• «Подарунок на іменини» (1991),
• «Ізгой»/«Пам'ятай» (1990),
• «Мелодрама із замахом на вбивство» (1992),
• «Серця трьох» (1992),
• «Гетьманські клейноди» (1993),
• «Грішниця в масці» (1993),
• «Жорстока фантазія» (1994),
• «Атентат — Осіннє вбивство в Мюнхені» (1995, у співавт. з Т. Чепуренко),
• «Сьомий маршрут» (1997, у співавт.),
• «Приятель небіжчика» (1997, у співавт.),
• «Пристрасть‎» (1998), ‎
• «Два місяці, три сонця» (1998),
• «Нескорений» (2000, у співавт.),
• «Мийники автомобілів» (2000) та інші фільми.

• Богдан Міхневич на сайті IMDb (англ.)
• Богдан Міхневич на kinokolo.ua
• Фільмографія на dic.academic.ru (рос.)