Міхневич Петро Герасимович

Петро Герасимович Міхневич (1901—1993) — український актор театру і кіно. Заслужений артист УРСР (1946). Народний артист УРСР (1957).

Міхневич Петро Герасимович
Народився	22 жовтня 1901(1901-10-22) Бердичів, Київська губернія, Російська імперія
Помер	15 липня 1993(1993-07-15) (91 рік) Чернівці, Україна
Поховання	Чернівці
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка
IMDb	nm0586510
Нагороди та премії

Народ. 22 жовтня 1901 р. у м. Бердичів Житомирської обл. Закінчив Київський музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка (1925).

У 1926—1931 р.р. працює у Київському українському драматичному театрі імені І. Франка. У 1931—1937 р.р. — у трупі Харківського театру Революції[1].

В 1940 році Петро Міхневич з дружиною, актрисою Г. Янушевич, переїздять до Чернівців. В Чернівецькому театрі імені О. Кобилянської подружжя Міхневич—Янушевич служило до своїх останніх днів.[2]

В 1954 році у подружжя відбувся кінодебют у фільмі «Земля» (реж. А. Бучми i О. Швачка) за твором О. Кобилянської.

30 вересня 1987 року Міхневичу П. Г. присвоєно звання «Почесний громадянин міста Чернівці».

Помер 15 липня 1993 р. у м. Чернівці, похований на Руському кладовищі міста.

Знявся у фільмах: «Земля» (1954, Онуфрій), «Над Черемошем» (1955, епіз.), «Кривавий світанок» (1956, Семен Мажуга), «Коли співають солов'ї» (1956, Ферапонт), «300 років тому…» (1956, епіз.), «Далеке і близьке» (1957, дід Микита), «Киянка» (1958, Ганта), «Олекса Довбуш» (1959), «Повія» (1961, Загнибеда), «Наймичка» (1963), «Сувора гра» (1963, Задорожний), «Помилка Оноре де Бальзака» (1968, епіз.), «Така пізня, така тепла осінь» (1981, Михайло), «Співачка Жозефіна й Мишачий Народ» (1994) та ін.