Почесні громадяни Чернівців

Ратуша — символ міста

Принцип представлення інформації

Інформація про почесних громадян Чернівців представлена у вигляді двох списків.

Перший — це перелік прізвищ почесних громадян в алфавітному порядку (по першій букві прізвища), дата присвоєння почесного звання (в дужках), а також деякі дані про особу.

Другий — це такі ж дані про почесного громадянина, але уже в зв'язці з роком присудження звання.

Списки не повні. У деяких випадках дані відсутні по тій причині, що почесні звання в цьому році не присуджувались. В інших — вони, поки що, не виявлені.

Список Почесних громадян міста Чернівці (за алфавітом)

Йоган Адлер (8-08-1822)
Адушкін Іван Прокопович (23-03-1969) — майор запасу, Герой Радянського Союзу, колишній командир танкової роти;
Вільгельм фон Альт (16-03-1830) — аптекар;
Франц Альтманн (01-10-1830);
Рудолф фон Амадей (18-08-1864) — цісарсько-королівський крайовий президент, граф;
Іліас Ангело (11-101822);
Гайнріх Атлас (09-06-1885) — доктор медицини, обер-бургомістр;
Мориц рицар фон Ауфенберг (22-10-1880) — цісарсько-королівський президент крайового суду;
Бажерін Павло (23-09-2008) — голова міської організації ветеранів війни та праці;
Бернгард Балтінестер (19-06-1900) — капітан 63-го піхотного полку у відставці, депутат общинної ради (1870—1882, 1884—1900);
Едуард Барко (11-10-1851) — цісарсько-королівський майор і комендант;
Макс фон Баумґартен (−02-1878) — цісарсько-королівський маршал-лейтенант;
Бердюгін Володимир Іванович (20-09-1988) — налагоджувальник електрозварювального устаткування машинобудівного заводу імені Ф.Дзержинського, заслужений раціоналізатор УРСР;
Фрідріх Бойст граф (06-05-1868) — цісарсько-королівський міністр-президент;
Емеріх Благоєвич фон Фрайгер (30-07-1848) — цісарсько-королівський фельдмаршал-лейтенант;
Іво Бобул (23-09-2008) — співак, народний артист України;
Бойко Іван Никифорович (23-03-1969) — полковник у відставці, двічі Герой Радянського Союзу, колишній командир танкової роти 64 гвардійської Чернівецької танкової бригади;
Матіас Боссані (11-10-1822);
Боярко Олексій Павлович (23-03-1969) — колишній секретар підпільного обкому комуністичної партії (посмертно);
Чарльз Блісс — інженер-хімік, винахідник мови символів, яка носить його ім'я, Blissymbolics;
Бург Йосиф Кунович (23-09-1997) — письменник, видатний громадський діяч;
Август Вайзер (1902) — ремісник, член общинної ради;
Василько Микола (03-03-1909) — політик, депутат Австрійського парламенту та Буковинського сейму;
Юліус фон Вацль (-06-1903) — депутат общинної ради;
Гайнріх фон Віттек (18-03-1900) — цісарсько-королівський міністр залізниць;
Карл Вольф (1911) — директор вищої королівської гімназії;
Гакман Євген (23-10-1860) — єпископ;
Гакман Іларіон (21-02-1852) — цісарсько-королівський професор теології;
Гандль Алоїз доктор (18-02-1908) — надвірний радник, професор Чернівецького університету;
Генніґер Адальберт фрайгер фон Зеберг (01-03-1853) — цісарсько-королівський голова крайового уряду і камергер;
Гетьман Андрій Лаврентійович (23-03-1969) — генерал армії, Герой Радянського Союзу, колишній командир 11-го танкового корпусу;
Гешко Домка Миколаївна (30-09-1087) — учасник революційного руху на Буковині, член компартії Буковини з лютого 1937 року, перший депутат Верховної Ради УРСР;
Карл Ґіскра (02-06-1869) — цісарсько-королівський міністр внутрішніх справ;
Гнатюк Дмитро Михайлович (03-10-2000) — видатний український співак, народний артист України і СРСР, лауреат Державної премії імені Т.Шевченка;
Гормузакі Євдоксій (02-05-1861) — депутат Буковинського сейму;
Губріх Юліус (28-08-1864) — цісарсько-королівський голова повіту;
Ґреґор Йосиф (13-06-1905) — будівельний радник;
Ґьобель Якоб д-р (25-06-1842) — цісарсько-королівський полковий лікар;
Дворський Павло Ананійович (23-09-1997) — відомий співак, народний артист України, автор-виконавець обласної філармонії;
Дітріх Венцель (28-02-1847);
Добрянський Анатолій Миколайович (14-11-1995) — громадсько-культурний діяч, кандидат філологічних наук, доцент Чернівецького університету імені Ю.Федьковича;
Доготар Олександр Миколайович (20-09-1988) — директор Чернівецької середньої школи № 6, депутат міської Ради народних депутатів;
Дутковський Лев Тарасович (25-09-2014) — засновник та керівник ВІА « Смерічка», композитор, народний артист України, один з основоположників Української естрадної музики.
Євдокименко-Ротару Софія Михайлівна (22-09-1998) — співачка, народна артистка України, Молдови, СРСР;
Євдокимова Ванда Іванівна (30-09-1987), робітниця рукавично-трикотажного об'єднання, депутат Верховної Ради СРСР двох скликань;
Єгоров Анатолій Іванович (02-10-1996) — заслужений тренер України;
Жуковський Аркадій Іларіонович (10-07-1997) — видатний вчений, професор Сорбонського і Українського вільного університетів, член Національної Академії Наук України, голова Наукового товариства імені Шевченка, відомий громадський діяч сучасності;
Журавльов Олексій Георгієвич (20-03-1984) — колишній начальник політвідділу гвардійської Червонопрапорної танкової армії, учасник боїв за визволення міста Чернівців та області;
Якоб Задік (30-06-1937) — генерал;
Флоріан Зенеску (30-06-1937) — генерал, командир 8-ї дивізії;
Зубов Степан Хомич (30-03-1984) — колишній начальник відділу штабу 11-го гвардійського танкового Прикарпатсько-Берлінського Червонопрапорного ордена Суворова корпусу, секретар Ради ветеранів України;
Іванов Борис Петрович (20-03-1984) — колишній командир танкового батальйону, перший заступник начальника цивільної оборони СРСР;
Георг Іссеческул (19-04-1843) — радник намісництва, останній дійсний староста Буковинського округу;
Іщук Михайло Петрович (20-03-1984) — колишній начальник штабу 45-ї гвардійської танкової Гусятинської ордена прапора Червонопрапорної та орденів Суворова та Богдана Хмельницького бригади, полковник у відставці;
Каденюк Леонід Костянтинович (02-10-2001) — перший космонавт України;
Маркус Кальпельмахер (23-04-1903) — член общинної ради (1882—1903);
Каспрук Павло Михайлович (17-03-1992) — колишній голова Чернівецької міської ради народних депутатів та виконкому з 1985 по1991 р.р.(посмертно);
Кац Бернард Шулімович (30-09-1987) — учасник підпільного революційного руху на Буковині, секретар підпільного Буковинського крайового комітету компартії Румунії;
Станіслав Квятковський (не пізніше 1921 року) — прімаріус, домовласник, президент Польської національної ради, в 1919 р. консул Польської республіки в Румунії;
Гайнріх Кіслер (13-06-1905) — депутат общинної ради;
Гайнріх Клаузер (08-01-1905) — директор цісарсько-королівської вищої гімназії;
Фрідріх Кляйнвехтер д-р (18-02-1908) — цісарсько-королівський професор університету;
Ковальчук Василь Михайлович (23-03-1969) — заслужений раціоналізатор УРСР, ударник комуністичної праці заводу «Легмаш», учасник революційного підпілля на Буковині;
Венцель Корн (не пізніше 1895) — директор православної вищої реальної школи, депутат общинної ради (1870—1895);
Косинський Іордакій (10-12-1824) — домовласник;
Костишин Степан Степанович (23-09-1997) — професор, ректор Чернівецького університету імені Юрія Федьковича;
Кохановський фрайгер фон Ставчанський Антон (почесний бургомістр 4-04-1905) — бургомістр;
Кошовий Антон Іванович (23-03-1969) — колишній голова виконкому міської ради 1944—1945 р.р.;
Кубляк Костянтин Якович (26-09-1995) — директор виробничо-комерційної фірми «Чернівецький меблевий комбінат», депутат міської ради;
Кунц Антон (31-12-1862) — римо-католицький священик, посвячений в сан прелата;
Кушніренко Андрій Миколайович (30-09-2003) — народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, член-кореспондент Академії мистецтв України, член Спілки композиторів України, лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича, художній керівник і головний диригент заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю, завідувач кафедри музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича;
Йозиф Лєпши (28-08-1864) — асесор магістрату;
Лопушанська Олександра Іванівна (30-09-1987) — завідувач кафедри Чернівецького державного університету, доктор хімічних наук, заслужений працівник вищої школи, член компартії Румунії у 1934—1937 р.р.;
Адольф фон Марін (19-11-1842) — цісарсько-королівський крайовий інженер;
Матіос Марія Василівна (23-09-2008) — письменниця, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка;
Меламуд Хаїм Гершкович (30-09-1987) — письменник, член Спілки письменників СРСР, член редакційної колегії журналу «Советише Геймланд»;
Мірбах Франц Рейнфельд фон (18-09-1870) — цісарсько-королівський крайовий президент;
Флоріан Мітульський (не пізніше 1884) — вірмено-католицький священик, посвячений в сан прелат;
Міхневич Петро Герасимович (30-09-1087) — народний артист УРСР, артист Чернівецького музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської;
Мороз Василь Гаврилович (22-09-2009) — Заслуженний будівельник України, генеральний директор ТОВ «Чернівці житлобуд»;
Антон Мондштайн (01-04-1823);
Франц Ксавер Мюллер (14-04-1841) — цісарсько-королівський кримінальний радник;
Нікітін Павло Федорович (23-03-1969) — гвардії лейтенант, командир танкового взводу (посмертно);
Антон Норст (11-04-1912) — журналіст, член общинної ради з тридцятирічним стажем;
Александр Петріно (01-03-1864) — барон, великий землевласник;
Піно-Фріденталь Фелікс фрайгер екселенц (14-09-1875) — цісарсько-королівський крайовий президент;
Пішак Василь Павлович (03-10-2000) — завідувач кафедри медичної біології та генетики, ректор Буковинської державної медичної академії, доктор медичних наук, професор, академік АН ВШ України, академік УАННП, заслужений працівник народної освіти України;
Попович Євсевій д-р (18-02-1918) — цісарсько-королівський професор університету;
Приходцев Василь Іванович — Герой Радянського Союзу, учасник Великої Вітчизняної війни, голова міської ради ветеранів війни та праці, депутат міської ради народних депутатів;
Рига Іван Васильович (30-09-1987) — заслужений будівельник УРСР, депутат міської ради депутатів трудящих 5-ти скликань;
Роткірх-Пантен Карл фон (16-06-1860) — цісарсько-королівський крайовий президент;
Ротт Йозеф д-р (20-12-1894) — адвокат, депутат Австрійського парламенту та Буковинського сейму;
Йозеф Руссіл (06-04-1823);
Самсон Олена Іларіонівна (30-09-1987) — доктор медичних наук, професор Чернівецького медичного інституту, заслужений діяч науки та техніки України;
Сіміонович Теофіл д-р (07-05-1909) — депутат Буковинського сейму;
Скедль Артур д-р (07-05-1909) — цісарсько-королівський професор університету, політик;
Снігур Іван Назарович (2013) — етнограф, фольклорист, краєзнавець, різьбяр, писанкар, письменник, мистецтвознавець, художник-прикладник, Заслужений майстер народної творчості України;
Станкевич Стелла Омелянівна (21-09-1999) — генеральний директор акціонерного товариства «Трембіта»;
Табачник Ян Петрович (03-10-2000) — народний артист України, керівник гурту «Новий день»;
Вільгельм Тіттінґер (не пізніше 1918) — банкір, політик;
Іоахім Тіттінґер (не пізніше 7 квітня 1905) — великий землевласник;
Нафталі Тіттінґер (не пізніше 1905) — цісарський радник, член общинної ради упродовж 25 років;
Томащук Костянтин д-р (11-03-1875) — цісарсько-королівський професор університету;
Йоганн Карл фон Умлауф (19-04-1840) — президент цісарсько-королівського крайового і міського суду;
Федоренко Ганна Михеївна (30-09-1987) — заслужений працівник легкої промисловості УРСР, колишній директор ордена Леніна виробничого текстильного об'єднання «Восход», нагороджена двома орденами Леніна;
Йозеф Факете де Белафальва (12-04-1911) — надвірний радник;
Антон Фіала (19-10-1843) — архітектор, другий віце-бургомістр;
Йозеф Франк (30-06-1937) - директор ліцею;
Йозеф Фроніус (12-04-1911) — сеньйор, священик;
Фердинанд Циглауер фон Блументаль (28-02-1899) — професор Чернівецького університету, урядовий радник, депутат общинної ради;
Чайковський Август (18-10-1822) — домовласник;
Йозеф Чернівський фон Сінява (18-10-1822) — домовласник;
Йоганн Чіпілевич (04-04-1823);
Карл фрайгер фон Шенк (15-01-1872) — цісарсько-королівський президент вищого крайового суду;
Міхаель Шец (02-09-1831) — домовласник;
Антон Шметтерлінг рицар фон Екселенц (10-02-1863) — цісарсько-королівський державний міністр;
Шмід Йозеф (не пізніше 1918) — римо-католицький священик;
Франц фон Шмюк (25-10-1856) — цісарсько-королівський крайовий президент;
Ігнац Шнірх (не пізніше 19-10-1905) — директор Буковинської ощадної каси;
Бенно Штраухер (07-05-1909) — політик, депутат Австрійського парламенту та Буковинського сейму;
Карл Штремайєр (11-03-1875) — цісарсько-королівський міністр віровизнань та освіти;
Щербанюк Олександр Миколайович (06-03-2014) — герой Небесної Сотні;
Макс Едуард Юґер фон Рехтборн (12-12-1851) — цісарсько-королівський голова карного суду;
Яремчук Назарій Назарович (07-07-1995) — видатний співак, народний артист України.

Список Почесних громадян міста Чернівці (по роках)

2014

Дутковський Лев Тарасович (25.09.2014)
Сандуляк Леонтій Іванович (25.09.2014)
Аксенин Василь Степанович (27.03.2014) — герой Небесної Сотні
Щербанюк Олександр Миколайович (06.03.2014) — герой Небесної Сотні

2013

Ходоровський Георгій Іванович (26.09.2013)
Снігур Іван Назарович (26.09.2013)

2009

Мороз Василь Гаврилович (22-09-2009) — заслужений будівельник України, генеральний директор ТОВ «Чернівці житлобуд»;

2008

Бажерін Павло (23-09-2008) — голова міської організації ветеранів війни та праці;
Бобул Іво (23-09-2008) — співак, народний артист України;
Матіос Марія (23-09-2008) — письменниця, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка;

2003

Кушніренко Андрій Миколайович (30-09-2003) — народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, член-кореспондент Академії мистецтв України, член Спілки композиторів України, лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича, художній керівник і головний диригент заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю, завідувач кафедри музики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича;

2001

Каденюк Леонід Костянтинович (02-10-2001) — перший космонавт України;

2000

Гнатюк Дмитро Михайлович (03-10-2000) — видатний український співак, народний артист України і СРСР, лауреат Державної премії імені Т.Шевченка;
Пішак Василь Павлович (03-10-2000) — завідувач кафедри медичної біології та генетики, ректор Буковинської державної медичної академії, доктор медичних наук, професор, академік АН ВШ України, академік УАННП, заслужений працівник народної освіти України;
Табачник Ян Петрович (03-10-2000) — народний артистУкраїни, керівник гурту «Новий день»;

1999

Станкевич Стелла Омелянівна (21-09-1999) — генеральний директор акціонерного товариства «Трембіта»;

1998

Євдокименко-Ротару Софія Михайлівна (22-09-1998) — співачка, народна артистка України, Молдови, СРСР;

1997

Бург Йосип Кунович (23-09-1997) — письменник, видатний громадський діяч;
Дворський Павло Ананійович (23-09-1997) — відомий співак, народний артист України, автор-виконавець обласної філармонії;
Жуковський Аркадій Іларіонович (10-07-1997) — видатний вчений, професор Сорбонського і Українського вільного університетів, член Національної Академії Наук України, голова Наукового товариства імені Шевченка, відомий громадський діяч сучасності;
Костишин Степан Степанович (23-09-1997) — професор, ректор Чернівецького університету імені Юрія Федьковича;

1996

Єгоров Анатолій Іванович (02-10-1996) — заслужений тренер України;

1995

Добрянський Анатолій Миколайович (14-11-1995) — громадсько-культурний діяч, кандидат філологічних наук, доцент Чернівецького університету імені Ю.Федьковича;
Кубляк Костянтин Якович (26-09-1995) — директор виробничо-комерційної фірми «Чернівецький меблевий комбінат», депутат міської ради;
Яремчук Назарій Назарович (07-07-1995) — видатний співак, народний артист України.

1992

Каспрук Павло Михайлович (17-03-1992) — колишній голова Чернівецької міської ради народних депутатів та виконкому з 1985 по1991 р.р.(посмертно);

1988

Бердюгін Володимир Іванович (20-09-1988) — налагоджувальник електрозварювального устаткування машинобудівного заводу імені Ф.Дзержинського, заслужений раціоналізатор УРСР;
Доготар Олександр Миколайович (20-09-1988) — директор Чернівецької середньої школи № 6, депутат міської Ради народних депутатів;

1987

Гешко Домка Миколаївна (30-09-1987) — учасник революційного руху на Буковині, член компартії Буковини з лютого 1937 року, перший депутат Верховної Ради УРСР;
Євдокимова Ванда Іванівна (30-09-1987), робітниця рукавично-трикотажного об'єднання, депутат Верховної Ради СРСР двох скликань;
Кац Бернард Шулімович (30-09-1987) — учасник підпільного революційного руху на Буковині, секретар підпільного Буковинського крайового комітету компартії Румунії;
Лопушанська Олександра Іванівна (30-09-1987) — завідувач кафедри Чернівецького державного університету, доктор хімічних наук, заслужений працівник вищої школи, член компартії Румунії у 1934—1937 р.р.;
Меламуд Хаїм Гершкович (30-09-1987) — письменник, член Спілки письменників СРСР, член редакційної колегії журналу «Советише Геймланд»;
Міхневич Петро Герасимович (30-09-1987) — народний артист УРСР, артист Чернівецького музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської;
Приходцев Василь Іванович (30-09-1987) — Герой Радянського Союзу, учасник Великої Вітчизняної війни, голова міської ради ветеранів війни та праці, депутат міської ради народних депутатів;
Рига Іван Васильович (30-09-1987) — заслужений будівельник УРСР, депутат міської ради депутатів трудящих 5-ти скликань;
Самсон Олена Іларіонівна (30-09-1987) — доктор медичних наук, професор Чернівецького медичного інституту, заслужений діяч науки та техніки України;
Федоренко Ганна Міхеївна (30-09-1987) — заслужений працівник легкої промисловості УРСР, колишній директор ордена Леніна виробничого текстильного об'єднання «Восход», нагороджена двома орденами Леніна;

1984

Журавльов Олексій Георгієвич (20-03-1984) — колишній начальник політвідділу гвардійської Червонопрапорної танкової армії, учасник боїв за визволення міста Чернівців та області;
Зубов Степан Хомич (30-03-1984) — колишній начальник відділу штабу 11-го гвардійського танкового Прикарпатсько-Берлінського Червонопрапорного ордена Суворова корпусу, секретар Ради ветеранів України;
Іванов Борис Петрович (20-03-1984) — колишній командир танкового батальйону, перший заступник начальника цивільної оборони СРСР;
Іщук Михайло Петрович (20-03-1984) — колишній начальник штабу 45-ї гвардійської танкової Гусятинської ордена прапора Червонопрапорної та орденів Суворова та Богдана Хмельницького бригади, полковник у відставці;

1969

Адушкін Іван Прокопович (23-031969) — майор запасу, Герой Радянського Союзу, колишній командир танкової роти;
Бойко Іван Никифорович (23-03-1969) — полковник у відставці, двічі Герой Радянського Союзу, колишній командир танкової роти 64 гвардійської Чернівецької танкової бригади;
Боярко Олексій Павлович (23-03-1969) — колишній секретар підпільного обкому комуністичної партії (посмертно);
Гетьман Андрій Лаврентійович (23-03-1969) — генерал армії, Герой Радянського Союзу, колишній командир 11-го танкового корпусу;
Ковальчук Василь Михайлович (23-03-1969) — заслужений раціоналізатор УРСР, ударник комуністичної праці заводу «Легмаш», учасник революційного підпілля на Буковині;
Кошовий Антон Іванович (23-03-1969) — колишній голова виконкому міської ради 1944—1945 р.р.;
Нікітін Павло Федорович (23-03-1969) — гвардії лейтенант, командир танкового взводу (посмертно);

1937

Задік Якоб (30-06-1937) — генерал;
Зенеску Флоріан (30-06-1937) — генерал, командир 8-ї дивізії;
Франк Йозеф (30-061937) -директор ліцею;

1921

Квятковський Станіслав д-р (не пізніше 1921 року) — прімаріус, домовласник, президент Польської національної ради, в 1919 р. консул Польської республіки в Румунії;

1918

Попович Євсевій д-р (18-02-1918) — цісарсько-королівський професор університету;

1917

Тіттінґер Вільгельм д-р (не пізніше 1918) — банкір, політик;

1916

Шмід Йозеф (не пізніше 1918) — римо-католицький священик;

1912

Норст Антон д-р (11-04-1912) — журналіст, член общинної ради з тридцятирічним стажем;

1911

Вольф Карл (1911) — директор вищої королівської гімназії;
Факете де Белафальва Йозеф (12-04-1911) — надвірний радник;
Фроніус Йозеф (12-04-1911) — сеньйор, священик;

1909

Василько Микола (03-03-1909) — політик, депутат Австрійського парламенту та Буковинського сейму;
Сіміонович Теофіл д-р (07-05-1909) — депутат Буковинського сейму;
Скедль Артур д-р (07-05-1909) — цісарсько-королівський професор університету, політик;
Штраухер Бен'ямін (07-05-1909) — політик, депутат Австрійського парламенту та Буковинського сейму;

1908

Гандль Алоїз доктор (18-02-1908) — надвірний радник, професор Чернівецького університету;
Кляйнвехтер Фрідріх д-р (18-02-1908) — цісарсько-королівський професор університету;

1905

Кіслер Гайнріх (13-06-1905) — депутат общинної ради;
Клаузер Гайнріх (08-01-1905) — директор цісарсько-королівської вищої гімназії;
Кохановський фрайгер фон Ставчанський Антон (4-04-1905) — бургомістр, почесний бургомістр ;
Ґреґор Йосиф (13-06-1905) — будівельний радник;
Тіттінґер Іоахім (не пізніше 7 квітня 1905) — великий землевласник;
Тіттінґгер Нафталі (не пізніше 1905) — цісарський радник, член общинної ради упродовж 25 років;
Шнірх Ігнац (не пізніше 19-10-1905) — директор Буковинської ощадної каси;

1903

Кальпельмахер Маркус (23-04-1903) — член общинної ради (1882—1903);
Вацль Юліус фон (-06-1903) — депутат общинної ради;

1902

Вайзер Август (1902) — ремісник, член общинної ради;

1900

Балтінестер Бернгард (19-06-1900) — капітан 63-го піхотного полку у відставці, депутат общинної ради (1870—1882, 1884—1900);
Віттек Гайнріх доктор фон (18-03-1900) — цісарсько-королівський міністр залізниць;

1899

Циглауер фон Блюменталь Фердинанд д-р (28-02-1899) — професор Чернівецького університету, урядовий радник, депутат общинної ради;

1895

Корн Венцель (не пізніше 1895) — директор православної вищої реальної школи, депутат общинної ради (1870—1895);

1894

Ротт Йозеф д-р (20-12-1894) — адвокат, депутат Австрійського парламенту та Буковинського сейму;

1885

Атлас Гайнріх (09-06-1885) — доктор медицини, обер-бургомістр;

1884

Мітульський Флоріан (не пізніше 1884) — вірмено-католицький священик, посвячений в сан прелат;

1880

Ауфенберг Мориц рицар фон (22-10-1880) — цісарсько-королівський президент крайового суду;

1878

Баумґартен Макс фон (−02-1878) — цісарсько-королівський маршал-лейтенант;

1875

Піно-Фріденталь Фелікс фрайгер екселенц (14-09-1875) — цісарсько-королівський крайовий президент;
Томащук Костянтин д-р (11-03-1875) — цісарсько-королівський професор університету;
Штремайєр Карл д-р (11-03-1875) — цісарсько-королівський міністр віровизнань та освіти;

1872

Шенк Карл фрайгер фон (15-01-1872) — цісарсько-королівський президент вищого крайового суду;

1870

Мірбах Франц рицар фон (18-09-1870) — цісарсько-королівський крайовий президент;

1869

Ґіскра Карл д-р (02-06-1869) — цісарсько-королівський міністр внутрішніх справ;

1868

Бойст Фрідріх граф (06-05-1868) — цісарсько-королівський міністр-президент;

1864

Амадей Рудольф граф (18-08-1864) — цісарсько-королівський крайовий президент;
Губріх Юліус (28-08-1864) — цісарсько-королівський голова повіту;
Лєпши Йозиф (28-08-1864) — асесор магістрату;
Петріно Александр (01-03-1864) — барон, великий землевласник;

1863

Шметтерлінг Антон рицар фон Екселенц (10-02-1863) — цісарсько-королівський державний міністр;

1862

Кунц Антон (31-12-1862) — римо-католицький священик, посвячений в сан прелата;

1861

Гормузакі Євдоксій (02-05-1861) — депутат Буковинського сейму;

1860

Гакман Євген (23-10-1860) — єпископ;
Роткірх-Пантен Карл граф (16-06-1860) — цісарсько-королівський крайовий президент;

1856

Шмюк Франц фон (25-10-1856) — цісарсько-королівський крайовий президент;

1853

Генніґер Адальберт фрайгер фон Зеберг (01-03-1853) — цісарсько-королівський голова крайового уряду і камергер;

1852

Гакман Іларіон (21-02-1852) — цісарсько-королівський професор теології;

1851

Барко Едуард (11-10-1851) — цісарсько-королівський майор і комендант;
Юґер фон Рехтборн Макс Едуард (12-12-1851) — цісарсько-королівський голова карного суду;

1848

Благоєвич Емеріх фрайгер фон (30-07-1848) — цісарсько-королівський фельдмаршал-лейтенант;

1847

Дітріх Венцель (28-02-1847);

1843

Іссеческул Георг (19-04-1843) — радник намісництва, останній дійсний староста Буковинського округу;
Фіала Антон (19-10-1843) — архітектор, другий віце бургомістр;

1842

Ґьобель Якоб д-р (25-06-1842) — цісарсько-королівський полковий лікар;
Марін Адольф фон (19-11-1842) — цісарсько-королівський крайовий інженер;

1841

Мюллер Франц Ксавер (14-04-1841) — цісарсько-королівський кримінальний радник;

1840

Умлауф Йоганн Карл фон (19-04-1840) — президент цісарсько-королівського крайового і міського суду;

1831

Шец Міхаель (02-09-1831) — домовласник;

1830

Альт Вільгельм фон (16-03-1830) — аптекар;
Альтманн Франц (01-10-1830);

1824

Косинський Іордакій (10-12-1824) — домовласник;

1823

Мондштайн Антон (01-04-1823);
Руссіл Йозеф (06-04-1823);
Чіпілевич Йоганн (04-04-1823);

1822

Адлер Йоган (8-08-1822) ;
Ангело Іліас (11-10-1822);
Боссані Матіас (11-10-1822);
Чайковський Август (18-10-1822) — домовласник;
Чернівський фон Сінява Йозеф (18-10-1822) — домовласник;

Почесний знак і посвідчення Почесного громадянина міста

Почесний знак
Посвідчення Почесного громадянина

Джерела

Марія Никирса. Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ. - Чернівці: Золоті литаври, 2008. - 452 с.
Гусар Ю. Будівельник - почесний чернівчанин: [про І. В. Ригу] / Юхим Гусар // Буковинське віче. - 2010. - 1 грудня (№ 91). - С. 4.
Гусар Ю. Буковинець в Європі, європеєць на Буковині: [про євр. письменника. почесного громадянина Чернівців Й. Бурга] / Юхим Гусар // Свобода слова. - 2004. - 3 червня (ч. 23). - С. 17.
Гусар Ю. Ім'я золотими літерами: [про мера м. Чернівці П. М.Каспрука] / Юхим Гусар // Доба. 2000. - 28 квітня (ч. 18). С. 4.
Гусар Ю. Ім'я золотими літерами: [про почесного громадянина м.Чернівці П. М. Каспрукака] / Юхим Гусар // Наш вибір. - 2000. - 28 квітня (№ 11). - С. 2.
Гусар Ю. Перший демократичний голова: [до 60-річчя від дня народження почесного громадянина Чернівців П. М. Каспрука] / Юхим Гусар // Час 2000. - 2000. - 28 квітня (ч. 18). - С. 4.
Гусар Ю. Почесний президент Чернівців: [про меморіальну дошку бургомістру, почесному громадянину м. Чернівці А.Кохановському] / Юхим Гусар // Чернівці та чернівчани. - 2000. - 14 липня (№ 26). - С. 3.
Гусар Ю. Син Уралу і Карпат: [про меморіальну дошку почесному громадянину м. Чернівці. танкісту П. Ф. Нікітіну] / Юхим Гусар // Чернівці та чернівчани. - 2000. 17 листопада (№ 44). - С. 3.
Гусар Ю. Коли пішак єкоролем: [про біографію і творчість ректора БДМА В.П.Пішака] / Юхим Гусар // Прикарпатська правда. - 2000. - 4 листопада (№ 45). - С. 11.
Гусар Ю. Павло Каспрук: "Люди - тема довічної розмови": [розмова з мером Чернівців у 1990 р. про відкриття міської газети] / Юхим Гусар // Чернівці. - 2000. - 24 листопада (№ 48). - С. 9.
Гусар Ю. Королева пісні: [про Софію Ротару] / Юхим Гусар // Правдивий поступ. - 2003. - липень. - С. 1, 3.
Гусар Ю. Сяйво життя: книга-спогад про Почесного громадянина м. Чернівців П.М. Каспрука / Юхим Гусар. - Чернівці: Місто, 2000. - 129 с.: іл.
Гусар Ю. Простелився "Рушничок" у світи: [творча біографія Д.Гнатюка] / Юхим Гусар // Чернівці. - 2000. 17 листопада (№ 47). - С. 14.
Гусар Ю. "Батько міста" і почесний громадянин: [про Антона Кохановського] / Юхим Гусар // Вечірні Чернівці. - 2006. - 9 листопада.
Гусар Ю. 7 серпня - 60 років від дня народження народної артистки СРСР, України, Молдови, Героя України Софії Ротару (1947) / Юхим Гусар // Вечірні Чернівці. - 2007. - 2 серпня (№ 31). - С. 6.
Гусар Ю. 17 жовтня народився народний артист України, професор Андрій Кушніренко (1933) / Юхим Гусар // Вечірні Чернівці. - 2007. - 11 жовтня (№ 41). - С. 6.
Гусар Ю. "Аромат доби" Анатолія Добрянського / Юхим Гусар // Буковинське віче. - 2009. - 5 серпня (№ 59). - С. 3.

[http://cvschool6.at.ua/news/dogotar_oleksandr_mikolajovich_direktor_shkoli_1977_1992_n_r/2012-04-10-5# Доготар Олександр Миколайович - директор школи

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.