Міщенко Сергій Григорович

З 1987 до 1990 року навчався в Чернігівському юридичному технікумі, а з 1990 до 1995 року в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство».

Має науковий ступінь кандидата юридичних наук із спеціальності кримінальне право та кримінологія (кримінально-виконавче право).

• 1994–1998 — помічник, старший помічник, слідчий, заступник прокурора Бориспільської міжрайонної прокуратури.
• 1998–2001 — заступник прокурора Дарницького району міста Києва, прокурор Подільського району міста Києва.
• Липень 2000 — вересень 2001 — начальник управління координації діяльності правоохоронних та інших державних органів боротьби з корупцією та організованою злочинністю Генеральної прокуратури України.
• Вересень 2001 — липень 2002 — прокурор Київської області.
• Липень 2002 — грудень 2003 — заступник прокурора міста Києва.
• Грудень 2003 — січень 2004 — помічник, старший помічник Генерального прокурора України Геннадія Васильєва.
• У 2005 — радник з правових питань Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко.

Був членом партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина».

Українець.

Батько Міщенко Григорій Кіндратович (1940) і мати — Міщенко Марія Михайлівна (1940) — пенсіонери.

Дружина Міщенко Тетяна Валентинівна (1974) — юрист.

Сергій Григорович та Тетяна Валентинівна виховують двох доньок: Дар'ю (2001) та Ольгу (2004) та сина.

Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 15 червня 2007 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 57 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (з травня 2006). Заступник голови Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з липня 2006). 15 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради України.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від «Блоку Юлії Тимошенко», № 57 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член партії ВО «Батьківщина». Член фракції «Блок Юлії Тимошенко» (листопад 2007 — липень 2012). Вийшов з фракції, оскільки його включили в непрохідну частину списку на чергових парламентських виборах[1]. Голова Комітету з питань правової політики (з грудня 2007).

Народний депутат України 7-го скликання з 12 грудня 2012 від виборчого округу № 98 Київської області, самовисування. «За» 34,33%, 14 суперників. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Голова підкомітету з питань організації та діяльності нотаріату Комітету з питань правової політики (з грудня 2012).У 2013 році був обраний головою партії «Справедливість».

Народний депутат 8 скликання[2]. Обраний у 2014 році за округом № 98 (Київська область) як безпартійний самовисуванець[2]. Член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя. У 2016 році був членом фракції БПП «Солідарність». До того та після того — позафракційний. Є співзасновником БО «Благодійний фонд Сергія Міщенка»[2]. Прогульник пленарних засідань у Верховній Раді 8 скликання. Фігурант трьох антикорупційних розслідувань[2].

З листопада 2001 р. має класний чин державний радник юстиції 3 класу.

Заслужений юрист України (з серпня 2011). Від нагороди відмовився на знак протесту проти дій влади Віктора Януковича.[3].

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К.І.С.»
• Верховна Рада України 5-го скликання
• Верховна Рада України 6-го скликання