М-107 (двигун)
М-107 (з 8 березня 1944 року — ВК-107) — радянський авіаційний поршневий двигун конструкції В. Я. Климова. Створений подальшим розвитком двигуна М-105 з форсуванням за обертами.
| М-107(ВК-107) | |
|---|---|
 Двигун М-107А завод №26 (Уфа) | |
| Тип: | 12-циліндровий V-подібний |
| Країна: |  СРСР |
| Застосування: | |
| Роки експлуатації: | 1942—1948 роки |
| Застосовувався на: | Як-3, Як-9, І-250(Н), Пе-2И |
| Виробництво: | |
| Конструктор: | Клімов В. Я. |
| Рік створення: | 1940 |
| Роки виробництва: | з 1941 по 1948 |
| Виготовлено: | 7902 |
| Модифікації: | М-107П, М-107НТ, М-107А (ВК-107А), ВК-107Р |
| Маса і габарити | |
| Суха маса: | 755 кг |
| Діаметр: | 148 мм |
| Робочі характеристики | |
| Об'єм: | 35,08 л |
| Потужність: | 1450 к.с. |
| Злітна потужність: | 1650 к.с. |
| Хід поршня: | 170 мм |
| Кількість циліндрів: | 12 |
| Діаметр циліндрів: | 148 мм |
| Клапани: | 48 (по 4 на циліндр) |
| Компресор: | одноступінчатий двошвидкісний приводний відцентровий нагнітач |
| Турбонаддув: | приводний відцентровий нагнітач з лопатками Поликовського |
| Ступінь стиснення: | 6,75 |
Розроблявся з березня 1940 року. Серійне виробництво почалося 1942 року. Ряд модифікацій двигуна випускався до кінця 1948 року. Всього було випущено 7902 екземпляра в різних варіантах.
Двигуни ВК-107А постачалися на експорт в Албанію, Угорщину, Китай, Польщу та Югославію.
Конструкція
Двигун, як і у прототипа, залишався 12-ти циліндровим, V-подібним, з розвалом циліндрів в 60°, отримав редуктор з передавальним відношенням 1: 2. Але були повністю перероблені блоки циліндрів: для збільшення прохідних перетинів клапанів, кожен циліндр мав тепер не три, а чотири клапани — по 2 впускних і випускних. Крім конструкції клапанів зміни зазнали картер, колінвал, шатуни, поршні і ряд інших вузлів, які були посилені, у зв'язку зі збільшенням навантажень, що діють на них. Істотною відмінністю М-107 від попередніх моделей стало те, що на виході з нагнітача частина повітря прямувала безпосередньо в циліндри, минаючи карбюратор, а інша, проходячи через карбюратор, потрапляла до циліндра у вигляді сильно збагаченої суміші. Сам нагнітач оснащувався напрямним апаратом із лопатками Поліковського.
Модифікації
- М-107 (М-107П);
- М-107НТ;
- М-107А (ВК-107А);
- ВК-107Р — мав нагнітач великої висотності. Даний двигун (ВК-107-Э-30-20) застосовувався для комбінованої силової установки Э-30-20.
Застосування
Двигуни М-107 (ВК-107) встановлювались на серійних літаках Як-3, Як-9, І-250(Н), Пе-2И (мала серія).
Експозиція в музеях
Двигун М-107 представлений в експозиціях наступних музеїв:
- музей ВПС, Моніно (Московська область)
Література
- Котельников В. Р. Отечественные авиационные поршневые моторы (1910—2009). — М. : Русский Фонд Содействия Образованию и Науке, 2010. — 504 с. — ISBN 978-5-91244-017-5.
Посилання
- Поршневий двигун ВК-107 (рос.)