Наге (народ)

Наге — народ в Індонезії, в центральній частині острова Флорес; в адміністративному плані це округ Нагекео (індонез. Kabupaten Nagekeo) провінції Східна Південно-Східна Нуса.

Наге
Група жінок наге (архівне фото)
Кількість 71 тис. (2018, оцінка)[1]
Ареал  Індонезія: провінція Східна Південно-Східна Нуса
Раса південні монголоїди
Близькі до: нгада, енде, мангараї
Мова наге, індонезійська
Релігія християнство, іслам, традиційні вірування
Мапа розташування округу Нагекео.
Боавае — головне село наге (на задньому плані — вулкан Ебулобо).

Розселення і чисельність

Живуть на північних та західних схилах вулкану Ебулобо[2]. Західними сусідами наге є нгада, східними — енде, південними — кео.

Грегорі Форт (англ. Gregory Forth), антрополог з Альбертського університету і дослідник наге, оцінював чисельність народу в 1993 році в 50 тис. осіб[3]. За оцінками християнського проекту Joshua Project чисельність наге в 2018 році становила 71 тис. осіб[2].

Мова і релігія

Говорять мовою наге, яка належить до сумба-флореської групи центрально-східної гілки малайсько-полінезійських мов. Спорідненими мовами говорять народи кео, енде, ліо.

За віросповіданням 80 % становлять християни (серед них 90 % католики), 20 % — мусульмани[1]. У повсякденному житті зберігаються також елементи традиційних вірувань, зокрема аграрні культи. Перед початком сівби здійснюють обряд очищення поля та зерен рису. На перший молодик перед початком польових робіт проводять ініціації.

Історія, господарство, побут

Наге — потомки автохтонного населення острова Флорес.

Основне заняття — ручне підсічно-вогневе землеробство, вирощують бульби, кукурудзу, рис. Зберігаються мисливство та збиральництво.

Їжа переважно рослинна: варені крупи та бульби з гострими приправами. М'ясо їдять лише на свята.

Суспільство, поселення

До середини XX ст. землями володіли громади, існували розширені сім'ї. Шлюб патрилокальний (молоді після весілля переходять жити в сім'ю чоловіка), але чітких родових груп, пов'язаних спільним походженням не існує. Кращими вважаються кроскузенні шлюби[2].

Поселення розташовані на схилах гір, вони оточені кам'яними стінами. Хати на палях, прямокутні в плані. Житло членів сімей, що ведуть спільне господарство, з'єднується відкритими галереями й утворює спільний комплекс.

Ебу-гого

Наге зберігають перекази про те, що раніше в центральному Флоресі жили групи диких волохатих людей, яких вони називають ебу-гого. Ці істоти начебто існували ще декілька поколінь тому, поки предки наге не винищили їх[4].

Деякі дослідники проводять асоціації між ебу-гого та останками низькорослих прадавніх людей прото-негритоської раси, виявлених 2003 року в печері Ліанг-Буа (область Мангарай на заході острова Флорес), які 2004 року отримали назву Людина флореська (Homo floresiensis). Проте це лише сумнівна гіпотеза[4].

Примітки
  1. Nage in Indonesia. Joshua Project (2018) (англ.)
  2. Gregory Forth. Nage kin terms; A new form of eastern Indonesian social classification. Bijdragen tot de Taal-, Land- en Volkenkunde 149-1 (1993): 94-123 ISSN 0006-2294 (англ.)
  3. Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Nage. A language of Indonesia, архів оригіналу: (англ.)
  4. Gregory Forth. Flores after floresiensis: Implications of local reaction to recent palaeoanthropological discoveries on an eastern Indonesian island. Bijdragen tot de Taal-, Land- en Volkenkunde 162-2/3 (2006): 336—349 ISSN 0006-2294 (англ.)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.