Нагколіт
Нагколіт (англ. nahcolite; нім. Nahcolit(h) m — мінерал, карбонат натрію.
Нагколіт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
Хімічна формула | NaHCO₃ |
Nickel-Strunz 10 | 5.AA.15[2] |
Ідентифікація | |
Сингонія | Моноклінна сингонія |
Колір риси | білий |
Інші характеристики | |
Типова місцевість | Везувій[2] |
Нагколіт у Вікісховищі |
Опис
Хімічна формула: Na[H | CO3]. Містить (%): Na2O — 36,90; CO2 — 52,38; H2O — 10,72. Сингонія моноклінна, призматичний вид. Утворює пухкі кристалічні агрегати, пористі маси, а також призматичні кристали. Присутні двійники зростання та проростання, які часто дають сітчасті пластинчасті утворення. Спайність по (101) досконала, по (110) ясна. Густина 2,21. Твердість 3,0. Безбарвний до білого, іноді сірий. Блиск скляний, на площинній спайності смолистий. Риса безбарвна. Прозорий. Розчиняється у воді. У шліфі безбарвний. Утворюється в деяких солоних озерах та мінеральних джерелах, де знаходиться разом з троною і термонатритом. За назвою хім. елементів натрію, водню (лат. hydrogenium), вуглецю (лат. carboneum) і грецьк. «літос» — камінь (F.A.Bannister, 1928).
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Нагколіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Нагколіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.