Найда Іванна Анатоліївна

На́йда Іва́нна Анато́ліївна (нар. 26 вересня 1971, Київ, СРСР) — генеральна продюсерка нішевих каналів 1+1 Media, українська тележурналістка, телепродюсерка. Заслужена журналістка України.[1]

Іванна Найда
Ім'я при народженні Іванна Анатоліївна Найда
Народилася 26 вересня 1971(1971-09-26) (50 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство  Україна
Місце проживання Київ
Діяльність продюсер українська тележурналістка
Alma mater Навчально-науковий інститу́т журналі́стики Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Києво-Могилянська бізнес-школа
Нагороди Заслужений журналіст України

Освіта

Журналістська діяльність


Продюсерська  діяльність
  • 2011 — серпень 2012 р. — генеральна продюсерка ділового телеканалу «UBC», згодом «Business».
  • Починаючи з серпня 2012 р. — генеральна продюсерка дитячого телеканалу «ПЛЮСПЛЮС», який входить до медіа-холдингу 1+1 Media.
  • У 2013 році вийшла програма власного виробництва «ПЛЮСПЛЮС»  – «Казка з татом»[5]
  • У 2014 успішно стартував мультсеріал власного виробництва каналу «ПЛЮСПЛЮС» — «Корисні підказки»[6]
  • У 2014 стартував мультфільм власного виробництва каналу «ПЛЮСПЛЮС» — «Це — наше і це  – твоє»[7]
  • У липні 2015 року очолила телеканал «Бігуді»
  • У 2015 «ПЛЮСПЛЮС» став володарем  національної телевізійної премії «Телетріумф» у номінації «Програма для дітей» за програму «Казка з татом»[8]
  • У 2015 «ПЛЮСПЛЮС» отримав премію Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за мультсеріал до проекту «Це — наше і це  – твоє»[9]
  • У 2015 «ПЛЮСПЛЮС» отримав нагороду конкурсу в сфері дизайну Ukrainian Design: The Best Of  у номінації TV/Promo&Film Motion Graphics, а також 3 нагороди у номінації TV Program — Visual Identity.
  • У 2016 «ПЛЮСПЛЮС» вдруге отримав премію «Телетріумф» у номінації «Найкраща програма для дітей» за проект «Це — наше і це  – твоє». Очима дітей"[10]
  • 2016 року мультфільм «Це — наше і це  – твоє» телеканалу «ПЛЮСПЛЮС» здобув «срібло» поважної маркетингової нагороди Effie Awards Ukraine 2016.
  • У 2017 році канал ПЛЮСПЛЮС запускає навчально-розвиваючий проект — «Світ чекає на відкриття»[11]
  • Починаючи з квітня 2018 обіймає посаду генерального продюсера нішевих каналів 1+1 media[12]
  • З квітня 2018 Іванна Найда запустила власний анімаційний продакшн каналу «ПЛЮСПЛЮС»
  • 2018 року телеканал «ПЛЮСПЛЮС» отримав премію «Телетріумф» у номінації «Розважальна програма для дітей та підлітків» за проект «Світ чекає на відкриття»[13]
  • 2018 року «ПЛЮСПЛЮС» отримав нагороду Big data Awards та став лідером серед дитячих ТБ-каналів[14]
  • 2018 року канал «ПЛЮСПЛЮС» виборов шість нагород конкурсу в сфері дизайну Ukrainian Design: The Very Best Of у таких номінаціях: Best of у C-1 TV Channel — Visual Identity із айдентикою каналу «ПЛЮСПЛЮС», а Best of у C-5 TV Program — Visual Identity канал отримав одразу п'ять відзнак за навчально-розвиваючий дитячий мультфільм «Світ чекає на відкриття»[15]

Відзнаки
  • 1996 — у складі колективу програми «Післямови» перемога у номінації «Телевізійна програма року» на загальнонаціональному конкурсі «Людина року — 1996»
  • 1997 — у складі колективу «Телевізійної служби новин» (ТСН) каналу «1+1» перемога у номінації «Телевізійна програма року» на загальнонаціональному конкурсі «Людина року — 1997»
  • 2000 — у складі колективу програми новин «Репортер» на «Новому каналі» перемога в номінації «Найкраща інформаційна програма»: Національна телевізійна премія «Телетріумф»
  • 2000 — лауреат професійного рейтингу «Лідери телерадіоринку України» журналу «Телерадіокур‘єр» в номінації «Особистість в телерадіоефірі».
  • 2001 — у складі колективу програми «Репортер» на «Новому каналі» перемога на конкурсі засобів масової інформації «Золоте перо»
  • 2010 — нагрудний знак «За сумлінну працю» — за зразкове виконання трудових обов'язків, тривалу бездоганну роботу в Національній телекомпанії України, високу професійну майстерність та з нагоди Дня незалежності України[16].
  • 2011 — звання Заслужений журналіст України, указ Президента України № 641/2011 від 6.06.2011 р.

Примітки
  1. Іванна Найда стала заслуженою журналісткою України. suspilne.media. 6 червня 2011. Процитовано 11 лютого 2021.
  2. Iванна НАЙДА: «Головне у професії — знати й розуміти, що відбувається насправді». day.kyiv.ua. 4 лютого 2000. Процитовано 11 лютого 2021.
  3. Іванна НАЙДА: «Свободи слова за рік не побільшало»
  4. Іванна Найда дебютувала в новинах Першого каналу // Телекритика. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 вересня 2010.
  5. На «Плюсплюс» стартує вечірня «Казка з татом». detector.media (укр.). Процитовано 27 лютого 2019.
  6. Канал «Плюсплюс» запускає на шкільних літніх канікулах анімаційні «Корисні підказки». detector.media (укр.). Процитовано 27 лютого 2019.
  7. Мультсеріал "Це - наше і це - твоє" здобув премію Лесі Українки. ПлюсПлюс (англ.). Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 27 лютого 2019.
  8. Канал ПЛЮСПЛЮС підводить підсумки за 5 років!. ПлюсПлюс (англ.). Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 27 лютого 2019.
  9. Gazeta.ua (26 лютого 2015). Мультсеріал "Це наше і це твоє" здобув премію Лесі Українки. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 27 лютого 2019.
  10. Проект «Це наше і це твоє» телеканалу «Плюсплюс» став фіналістом премії Effie Awards Ukraine. detector.media (укр.). Процитовано 27 лютого 2019.
  11. Канал ПЛЮСПЛЮС створив проект, який надихатиме дітей на відкриття!. ПлюсПлюс (англ.). Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 27 лютого 2019.
  12. Іванна Найда стала генпродюсером нішевих каналів «1+1 медіа». detector.media (укр.). Процитовано 27 лютого 2019.
  13. «1+1 медіа» отримала рекордні 43 нагороди премії «Телетріумф». Офіційний сайт каналу 1+1 - 1plus1.ua (укр.). Процитовано 27 лютого 2019.
  14. Три канали групи "1+1 медіа" отримали нагороду Big Data Awards. ТСН.ua (укр.). 1 червня 2018. Процитовано 27 лютого 2019.
  15. Рекордні 10 нагород Ukrainian Design: The Very Best Of отримала група 1+1 медіа. Офіційний сайт каналу 1+1 - 1plus1.ua (укр.). Процитовано 27 лютого 2019.
  16. 27 серпня працівників Національної телекомпанії України було відзначено нагрудними знаками «За сумлінну працю»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.