Найдек Володимир Леонтійович

Найдек Володимир Леонтійович
Народився 9 серпня 1937(1937-08-09) (84 роки)
м. Василівка, Запорізька область, УРСР
Місце проживання м. Київ, Україна
Країна  СРСР Україна
Діяльність науковець
Alma mater Київський політехнічний інститут
Галузь матеріалознавство та металургія
Заклад Київський політехнічний інститут (1959—1968)
Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України (з 1968)
Посада Директор Фізико-технологічного інституту металів та сплавів НАН України (з 1988)
Звання академік НАН України
Ступінь доктор технічних наук
Членство НАН України
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Володимир Леонтійович Найдек (нар.9 серпня 1937, м. Василівка Запорізької області) — український вчений у галузі матеріалознавства та металургії, доктор технічних наук, академік Національної академії наук України (1995)[1], заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Біографія

Володимир Найдек народився 9 серпня 1937 року у м. Василівка Запорізької області.

У 1959 року після закінчення із відзнакою Київського політехнічного інституту залишився працювати у виші на викладацькій роботі, одночасно навчаючись в аспірантурі та будучи асистентом на кафедрі автоматизації теплових процесів промислових підприємств.

1963 року він достроково захистив кандидатську дисертацію, присвячену проблемам вдосконалення теплового режиму 250 та 500-тонних мартенівських печей і систем його автоматичного регулювання в умовах Алчевського металургійного заводу.

Володимир Найдек разом з іншими співробітниками Київського політехнічного інституту та працівниками Алчевського металургійного заводу він започаткував дослідження можливостей вдування у сталеплавильну ванну зрідженого кисню замість газоподібного. В подальшому ці дослідження були продовжені в Інституті проблем лиття АН УРСР, де наприкінці 1968 року він став старшим науковим співробітником.

У 1974 році він став очільником лабораторії плавки і рафінування сплавів Інституті проблем лиття АН УРСР, а 1979 року його було призначено заступником директора з наукової роботи Інституту проблем лиття АН УРСР.

1986 року ним було успішно захищено докторську дисертацію, у якій були обґрунтовані основи теорії взаємодії фаз, технологія та обладнання для плазмової обробки сплавів з одночасною подачею реагентів у високотемпературну зону зануреного у розплав плазмового струменя. Пізніше ці процесі та обладнання були застосовані на багатьох металургічних підприємствах.

У 1988 року В. Найдек став директором Інституті проблем лиття АН УРСР та керівником наукового відділу плавки і рафінування сплавів. За його ініціативи 1990 років було створено Асоціацію ливарників України, президентом якої він був обраний, і очолював тривалий час. Наразі він також є заступником академіка-секретаря Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України.

Науковий доробок

Роботи Володимира Леонтійовича присвячені вивченню процесів перерозподілу легуючих елементів, зміни морфології, розмірів і характеру розміщення неметалевих включень у сталях різного типу під дією лазерного випромінювання, в яких розкрито механізми аномального переносу елементів під впливом лазерної дії, визначено режими обробки, які забезпечують задану зміну концентрації легуючих елементів у зоні впливу. Ці дослідження дали можливість підвищити стійкість сталевих виробів, які експлуатуються в умовах інтенсивного зношування.

Володимир Найдек э автором 300 наукових працях та 108 авторських свідоцтв на винаходи та патентів.

Під науковим керівництвом В. Л. Найдека захищено 5 докторських та 14 кандидатських дисертацій.

Основні наукові праці:

  • 50 лет в Академии наук Украины: ИЛП, ИПЛ, ФТИМС: науч. изд. / Ред.: В. Л. Найдек; НАН Украины, Физ.-технол. ин-т металлов и сплавов. — К., 2008. — 500 с. — ISBN 978-966-02-4894-6.
  • Гаврилюк В. П. Бейнитный высокопрочный чугун: [монография] / В. Л. Найдек, В. П. Гаврилюк, И. Г. Неижко; НАН Украины, Физ.-технол. ин-т металлов и сплавов. — К., 2008. — 139 с.
  • Найдек В. Л., Наривский А. В. Повышение качества отливок из медных и алюминиевых и медных сплавов плазмореагентной обработкой их расплавов: монография. — К.: Наук. думка, 2008. — 184 c. — ISBN 978-966-00-0782-6.
  • Нарівський Анатолій Васильович, Найдек В. Л., Пионтковская Н. С. Влияние вакуумно-плазменного рафинирования расплава на качество деформируемых алюминиевых сплавов // Процессы литья. — 2011. — № 3. — С. 3—9.
  • Курпас В. И. Найдек В. Л., Сычевский А. А. Гидродинамические особенности газлифтной циркуляции расплава в условиях низкого вакуума // Процессы литья. — 2011. — № 2. — С. 3—5.
  • Найдек В. Л., Наривский А. В. Применение плазменного нагрева в технологиях литейного производства // Процессы литья. — 2011. — № 2. — С. 9—15
  • Бойченко Б. М., Охотский В. Б., Найдек В. Л. QUO VADIS, металлургия? // Металл и литье Украины. — 2011. — № 1. — С. 3—7.

Громадська діяльність

Володимир Найдек бере активну участь у громадській діяльності.

  • Почесний президент Асоціації ливарників України
  • Голова металургійної секції Комітету з Державних премій України у галузі науки і техніки
  • Голова експертної ради з металургії ДАК України
  • Член Експертної ради НАН України з питань науково-технічної експертизи інноваційних проектів технологічних парків
  • Співголова координаційної ради Міністерства освіти і науки України з пріоритетного напряму «Екологічно чиста енергетика та ресурсозберігаючі технології»
  • Голова міжвідомчої науково-технічної ради України з проблем позапічної обробки та безперервного розливання сталі
  • Член спеціалізованої Вченої ради з присвоєння наукових ступенів.

За його участі в організаційному комітеті 1993 року у м. Києві було вперше проведено комерційну виставку-ярмарок «Литво-93», яка стала щорічною.

Крім того, він є головним редактором журналів «Процессы литья» та «Металл и литье Украины», а також входить до складу редакційних колегій часописів «Металознавство та обробка металів», а також журналу «Литейное производство» (Росія).

Нагороди

Примітки

  1. Національна академія наук України. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 27 січня 2012.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.