Алчевський металургійний комбінат

З початку 1890-х років за ініціативою і фінансовою участю Олексія Алчевського утворюються два потужні металургійні підприємства: «Донецько–Юр'ївське металургійне товариство» (нині Алчевський металургійний комбінат), проектування й будівництво якого здійснював А. Мевіус, і спільно з бельгійцями — "Товариство «Руський Провіданс» (нині Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча).

Біля станції Юр'ївка (тепер Комунарськ) залізниці Луганськ — Дебальцеве 1895 року було засновано металургійний завод Донецько—Юр'ївського металургійного товариства. Перша доменна піч була задута у травні 1896 року. У 1900 році на заводі працювало 3200 робітників.

У 1915 році на заводі діяло 5 доменних печей, 7 мартенівських печей, прокатні стани.[3]

На 2010 р. — Відкрите акціонерне товариство (ВАТ), має повний технологічний цикл. Виробляє ливарний і переробний чавун, товстолистовий та сортовий прокат чорних металів, маломагнітну та титанову сталь. Комбінат також є монополістом з виробництва двохшарового листа, товстого неіржавіючого листа, сталей спеціального призначення і сталевого дроту.

До початку 2000-х підприємство переживало досить важкий час, з 1997 року проходячи процедуру банкрутства. До недавнього часу комбінатом спільно управляли корпорації Інтерпайп і Індустріальний союз Донбасу. З 2002 року АМК перейшов у повне управління ІСД.[4]

Алчевський металургійний комбінат поставляє свою продукцію у понад 60 країн світу.

Через Війну на сході України станом на весну 2015 р. припинив свою діяльність.

У грудні 2017 р. запущено доменну піч № 5. Відтоді підприємство почало працювати як філія ЗАТ «Внешторгсервис». За даними ЗМІ, поставки ЗРС ведуться через російське Державне агентство «Росрезерв» як гуманітарна допомога. Збут готової продукції здійснюється через російську компанію «Газ-Альянс» — посередника між ЗАТ «Внешторгсервіс» і кінцевими споживачами.[5]

З грудня 2017-го по грудень 2018 р. Алчевський МК випустив 1,5 млн т готової продукції. Ціль на 2019 р. — нарощування обсягів виробництва.

У жовтні 2018 р. господарський суд Луганської області порушив справу про банкрутство Алчевського МК. Запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено арбітражного керуючого.

У листопаді 2018 р. у Маріуполі було заарештовано судно, що перевозило продукцію Алчевського МК з російського порту до Бельгії.[5]

У січні 2019 р. в одному з цехів Алчевського МК обвалився дах. У лютому 2019 р., за інформацією ЗМІ, завод опинився на межі зупинення через нестачу сировини.[5]

24 грудня 2020 р. була зупинена п'ята доменна піч. 2 січня 2021 р.зупинила роботу перша доменна піч. У підсумку всі доменні печі припинили роботу через відсутність коксу.[6]

Станом на 22 лютого 2011 р. Алчевський металургійний комбінат входив до десяти об'єктів, які є найбільшими забруднювачами довкілля в Україні.[7]

• кокс — 118 тис. т (2017 рік)
• агломерат — 283 тис. т (2017 рік)
• чавун — 155 тис. т (2017 рік)
• сталь — 158 тис. т (2017 рік) та 782 тис. т (2018 рік)

Чисельність персоналу[5]

• 13 447 осіб (2014)
• 12 296 осіб (2015)

Середня заробітна плата[5]

• 64 тис. грн на рік (2014)
• 50 тис. грн на рік (2015)

Продуктивність праці[5]

186 т сталі на рік (2014)

55 т сталі на рік (2015)

• 1937—1942 — Гмиря Петро Арсентійович
• 1943—1961 — Гмиря Петро Арсентійович
• 196.–1980 — Жердєв Анатолій Васильович
• 1980—1990 — Якименко Григорій Савич

• Індустріальний союз Донбасу

• Сайт Алчевського МК

• Графік акцій «Алчевського металургійного комбінату»