Након
Након (*д/н — 965/967) — верховний князь ободритів з кінця 930-х років до 965/967 років.
| Након | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | 965/967 |
| Національність | ободріт |
| Діяльність | суверен |
| Титул | князь |
| Попередник | Віцлав III |
| Наступник | Мстівой II |
| Конфесія |
поганство християнство |
| Рід | Наконіди |
| Брати, сестри | Стоїгнєв |
| Діти | 2 сина |
Життєпис
Походив зі знатного ободрицького роду Наконідів. Ймовірно брав участь у спротиві 828-829 років нападу військ Генріха I Птахолова, короля Німеччини. Слідом за поразкою Након у 931 хрестився (разом з іншими вождями та князями Ободрицького союзу), що було однієї з умов мирної угоди між Віцлавом III, верховним князем ободритів, та королем Німеччини.
Після смерті Віцлава III у 934 році, Након у 934 році розпочав боротьбу за князівську владу. Проте невідомо, коли саме він став верховним князем Ободрицького союзу. Можливо, став панувати спільно з братом Стоїгнєвом.
Вперше Након згадується у середньовічних літописах Відукінда Корвейського і Тітмара Мерзебурзького відносно до подій 955 року. Напевне, до цього періоду здійснив низку успішних походів проти данів, саксів, приборкав повстання слов'янського племені вагрів.
Вважається, що значне посилення потуги Накона до середини 950-х років викликало занепокоєння з боку німецького короля Оттона I, який разом з саксами та руянами рушив проти ободритів. Вирішальна битва відбулася на річці Ракса, де війська ободритів на чолі із Стоїгнєвом зазнало нищівної поразки. Стоїгнєв незабаром загинув. Након став одноосібним володарем ободритів, але змушений був визнати зверхність Німеччини.
Наступні 10 років Након присвятив зміцненню Ободрицького союзу, сприяючи торгівлі, зміцненню міст Рерік (відомий у німців як Мекленбург), Старигард, Любішу (сучасний Любек), Ленцен. Переніс свою ставку до Старигарда, хоча Рерік зберегло свій високий статус. Було зведено нове місто Звірин біля озеро з цією назвою (сьогодні Шверін). Помер Након між 965 та 967 роками. Йому спадкував старший син Мстівой II.
Джерела
- Adam von Bremen: Gesta Hammaburgensis ecclesiae pontificum. In: Werner Trillmich, Rudolf Buchner (Hrsg.): Quellen des 9. und 11. Jahrhunderts zur Geschichte der Hamburgischen Kirche und des Reiches. = Fontes saeculorum noni et undecimi historiam ecclesiae Hammaburgensis necnon imperii illustrantes. 7., gegenüber der 6. um einen Nachtrag von Volker Scior erweiterte Auflage. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 2000, ISBN 3-534-00602-X, S. 137–499.
- Gerard Labuda: Ustroj Spoteczn.in: L.Leciejewicz (Hg.) Slownik Kultury Dawnych Slowian. Warschau 1990, S. 543-545