Накриття
Накри́ття[1], підда́шшя[2], або наві́с[3] — покрівля на стовпах або інших опорах для захисту від сонця, негоди, а також виступ, карниз якої-небудь покрівлі.
Поряд із «накриття» щодо покрівлі на опорах вживають також назви навіс, напинало, піддашшя, піддашок, дашок, шопа[4][5].
Види
- Балдахін — накриття, переважно з дорогої тканини з оздобами, над троном, ліжком, носилками, катафалком і т. ін.
- Звис — частина даху, що виступає за стіну.
- Ківорій — накриття над престолом (вівтарем).
- Козирок (піддашшя, піддашок, розм. дашок) — маленький дах ґанку над входом у хату, під'їзд.
- Оборіг — дашок на чотирьох стовпах для сіна.
- Острішок — солом'яний або очеретяний дашок над плотом, загатою.
- Зупинковий павільйон — накриття при зупинці громадського транспорту (наприклад, автобусній зупинці).
- Палапа — навіс у вигляді стріхи з пальмового листя.
- Повітка — дах на чотирьох стовпах.
- Стру́нка — карпатська назва навісу для доїння овець (у вівчарні, загоні, в околі біля стаї). Складається з дашка («повірхника») на двох стовпах («палюхах»), знизу вони з'єднані горизонтальною дошкою («побе́дриною»), до якої прибиті коротші вертикальні («дошки»), перед дошками стоять чурбаки («сідці́») для доярів[6].
- Стріха (острішок) — нижній край солом'яної покрівлі, який звисає над стіною.
- Тент — накриття, звичайно парусинове, для захисту від сонця й дощу.
![]() | |
---|---|
![]() |
Струнка |
Основне призначення накриття в селі — захист від атмосферних опадів стосів дров, різного господарського начиння. У містах використовують для захисту вуличних торгових прилавків і кафе від легких опадів і сонця, як правило, у літній період. На дачах використовують зазвичай для захисту заїзду для автомобіля, як ґанок будинку та для захисту літніх вуличних столиків від сонця і дощу. Для спорудження навісів тепер все більшої популярності набуває світлопрозорий покрівельний матеріал — полікарбонат[джерело?].
Навіс запобігає радіаційному охолодженню предметів, які є під ним і випадання на них роси в нічні години. Цю властивість широко використовують у країнах з великою різницею денної та нічної температур. На відміну від тенту навіс — споруда, як правило, стаціонарна[джерело?].
Класифікація
Розрізняють насамперед такі види:
- Прибудовані й окремі. Прибудовані навіси зводять до зовнішньої стіни, над ґанком, балконом або входом, тобто з одного або кількох боків спираються на будівлю. Натомість окремі навіси зводять на власних опорах.
- Прямі, похилі навіси (односхилі, двосхилі), складної форми (дугоподібні, аркові, у вигляді пірамід, багатокутників, куполів тощо).
- Декоративні та функціональні навіси. Декоративні навіси являють собою художню композицію, і як правило застосовують для загального ансамблю конструкцій як прикраса для ландшафтного дизайну. Функціональні навіси виконують захисні та огороджувальні функції, відрізняються ергономічністю та простотою.
Також навіси класифікують залежно від кількох основних чинників:
- За матеріалами для виготовлення конструктивних елементів навіси ділять на дерев'яні, металеві, кам'яні та комбіновані.
- Призначення (для зони барбекю, автомобілів, басейнів тощо).
- Розміру.
- Місця розташування.
- Навіс над автобусною зупинкою.
- Навіс-гараж у Лівії.
- Навіс в студентському наметовому містечку.
- Навіс для дров. Село Бутакова, Омська область
Примітки
- Накриття // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Піддашшя // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Навіс // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Напинало // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Шопа // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Струнка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.