Напрягло Роман Дмитрович

Рома́н Дми́трович Напря́гло (14 лютого 1997(19970214), м. Слов'янськ, Донецька область, Україна — 26 лютого 2017, смт Талаківка, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець морської піхоти, матрос Військово-морських сил Збройних сил України. Позивний «Ріо».

Напрягло Роман Дмитрович
 Матрос
Загальна інформація
Народження 14 лютого 1997(1997-02-14)
 Україна, Слов'янськ
Смерть 26 лютого 2017(2017-02-26) (20 років)
 Україна, Талаківка
(вбитий снайпером)
Поховання Слов’янськ
Псевдо «Ріо»
Військова служба
Роки служби 2016—2017
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Військово-морські сили
Рід військ  Морська піхота
Формування
 36 ОБрМП
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Життєпис

Народився 1997 року в місті Слов'янську на Донеччині. 2012 року закінчив 9 класів Слов'янської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 7, 2016 — Слов'янський коледж Національного авіаційного університету за спеціальністю «Конструювання, виготовлення та технічне обслуговування виробів електронної техніки». Брав активну участь у житті громади рідного міста, — у толоках, акціях, автопробігах.

У 2014, під час окупації Слов'янська російсько-терористичними збройними угрупуваннями, займав чітку проукраїнську позицію, чинив мирний спротив, малював синьо-жовті прапори на стінах. Після звільнення міста приєднався до націоналістичного руху, у 2015 став членом громадської організації «Слов'янська Січ», а згодом вступив до лав ВГО «Сокіл» і почав розбудову слов'янського осередку, був одним з організаторів патріотичних акцій у місті.

Підтримував українське військо як волонтер, добровольцем їздив на фронт у складі «Карпатської Січі», боєць Легіону Свободи, брав участь у бойових діях в районі Донецького аеропорту, — на позиції «Мурашник».

У середині літа 2015 року, на висоті Мурашник, що знаходиться біля ДАП, Роман, ще один волонтер та двоє бійців потрапили у лихо. Наші тільки зайняли ту висоту, і в перші години там точився запеклий бій, ворог намагався узяти наших в оточення, протягом 7—9 годин гатив з танків, градів та мінометів. Коли прийшов ранок, командир наказав волонтерам зібрати речі, узяти рації та відходити, а наші прикриють та відійдуть за ними.

І до нього підійшов Роман. Підійшов та, поклавши руку на його плече, сказав, що він все бачить і розуміє, що їх командир хоче врятувати, а сам відходити не буде, тому він, Роман, залишається із нашими до самого кінця. Сказав — як відрізав, сів на землю та почав заряджати магазини. Приготував каву хлопцям, які не спали усю ніч. Потім у гру вступила наша арта і почала лупити по ворогу, врятувавши усіх українських воїнів.

— з допису волонтера Яна Осоки про Романа Напрягла [1]

Одразу ж після закінчення коледжу влітку 2016 вступив на військову службу за контрактом та 27 липня вирушив до свого підрозділу.

Радіотелеграфіст взводу зв'язку 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗС України (в/ч А2802); гранатометник 1-го відділення 1-го взводу 3-ї десантно-штурмової роти 503-го окремого батальйону морської піхоти (м. Маріуполь). З осені виконував завдання на території проведення антитерористичної операції, Оперативно-тактичне угруповання «Маріуполь».

Загинув 26 лютого 2017 внаслідок снайперського обстрілу, під час несення бойового чергування на посту в районі між смт Талаківка та окупованим селом Пікузи (колишнє Комінтернове), за 800 метрів від позицій терористів, — кинувся на допомогу пораненому у живіт товаришу, але дістав смертельного поранення у шию від кулі снайпера, помер у «швидкій» дорогою до лікарні.

28 лютого 2017 року, з 20-річним захисником прощались на Соборній площі у Слов'янську, похований на центральній алеї кладовища «Північне»[2][3]. Залишились батьки, — Олена та Дмитро, і молодша сестра.

Нагороди

Вшанування пам'яті

6 грудня 2017 року, у холі Слов'янської ЗОШ І—ІІ ст. № 7 відкрито пам'ятну дошку на честь випускника школи Романа Напрягла[5][6][7].

13 жовтня 2021 року, Слов'янській ЗОШ І—ІІ ст. № 7 було присвоєно ім'я Романа Напрягла[8].

Примітки
  1. Він любив свою країну // facebook Ян Осока, 27 лютого 2017
  2. Йому було лише 20: боєць зі Слов'янська Роман Напрягло загинув у бою, рятуючи побратима. Фото з прощання(рос.) // «Діловий Слов'янськ», 28 лютого 2017
  3. Слов'янськ попрощався з Романом Напрягло(рос.) // «Карачун», 28 лютого 2017
  4. Указ Президента України від 10 квітня 2017 року № 104/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. Як у Слов'янську відкривали меморіальну дошку на честь Романа Напрягла(рос.) // Slavgorod.com.ua, 7 грудня 2017
  6. В ЗОШ № 7 відкрили меморіальну дошку на честь Романа Напрягла(рос.) // «ТБ плюс», 7 грудня 2017
  7. У Слов'янську з'явилась пам'ятна дошка на честь сокільця Романа Напрягла // «Діловий Слов'янськ», 6 грудня 2017
  8. ЗОШ №7 присвоєно ім’я Романа Напрягла. 13.10.2021, 15:29]

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.