Народний танець

Народний танець фольклорний танець, який побутує у своєму природному середовищі і має певні традиційні для даної місцевості рухи, ритми, костюми тощо. Фольклорний танець — це стихійний вияв почуттів, настрою, емоцій і виконується в першу чергу для себе, а потім — для глядача (товариства, гурту, громади).

Маламбо, аргентинський народний танець

Історія

Характерні особливості загальнослов'янської культури почали формуватися в далекому минулому це стосується пісень, танців, одягу і навіть зачісок. Перші танці виникли як прояв емоційних вражень від навколишнього світу. Танцювальні рухи розвивалися також і внаслідок імітації рухів тварин, птахів, а пізніше — жестів, що відображали певні трудові процеси (наприклад, деякі хороводи). Первісний танець, як і пісня, виконував магічну роль, тому серед календарно-обрядових танців збереглося чи не найбільше архаїчних рис.

В Україні

Специфіка життя давніх східнослов'янських племен древлян, дреговичів, в'ятичів, сіверян, волинян, білих хорватів, бужан та інших — слугували за основу самобутнього, оригінального, хореографічного мистецтва українського народу. Усі обряди, магічні звертання, заклинання, тощо безпосередньо залежали і були органічно пов'язані з землеробством та анімалістичним культом.

Танцювальні рухи характерні для «Гопака», «Козачка», «Метелиці», становлять основу танців Центральної України, визначають головні національні риси української народної хореографії, якщо переглянути українські хороводи і сюжетні танці, легко помітити, що серед цих творів є однойменні твори. Усі українські народні танці, що збереглися в художньому побуті народу, виконують під музичний супровід. Український народ створив своє самобутнє, оригінальне хореографічне мистецтво, яке посідає одне з провідних місць в світовій духовній культурі.

Див. також

Джерела

  • Василенко К. Лексика українського народно-сценічного танцю. К. Мистецтво — 1985 р.
  • Верховинець В. Теорія українського народного танцю. 5-е вид., допов.- К.: Муз. Україна, 1990
  • Горленко В. Ф. Перша етнографічна програма на Україні. — «Народна творчість та етнографія», 1957. — № 4.
  • Гуменюк А. Народне хореографічне мистецтво України. Академія наук України. Київ — 1969
  • Майорова О. 'Українські танці', Мистецтво та освіта. № 4, 2000. с.26-37
  • Українська троїста музика. — М.: Мелодия, 1984.- 4 грп.: 33 об/хв., стерео.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.