Нартов Андрій Констянтинович
Андрій Констянтинович Нартов (нар. 28 березня (10 квітня) 1693 — пом. 16 (27) квітня 1756, Санкт-Петербург) — російський вчений, механік та скульптор, статський радник, член Академії наук (1735—1756).
| Андрій Нартов | |
|---|---|
 | |
| Народився |
28 березня (10 квітня) 1693 Москва, Московське царство |
| Помер |
16 (27) квітня 1756 (63 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Поховання | Олександро-Невська лавра |
| Громадянство |
 Російська імперія |
| Діяльність | інженер, винахідник, токар, письменник, військовий інженер, скульптор |
| Галузь | механіка |
| Відомий завдяки | російський вчений, механік та скульптор, |
| Заклад | Школа математичних і навігаційних наукd і Московський монетний двір |
| Членство | Російська академія наук |
| Родичі | Нартова Т.І |
| Діти | А. А. Нартов, С. А. Нартов |
Життєпис
Починаючи з 1712 розробив та побудував ряд механізованих верстатів для отримання копіюванням барельєфів та виробів прикладного мистецтва. Близько 1718 р. посланий царем в Пруссію, Голландію, Францію та Англію для вдосконалення в токарному мистецтві та отриманні знань в механіці та математиці.
Після повернення з-за кордону Петро I поручив йому завідувати своєю токарнею, яку Нартов розширив та поповнював новими машинами, вивезеними та виписаними із-за кордону.
Нартов розробив конструкцію першого у світі токарно-гвинторізного верстата з механізованим супортом та набором змінних зубчатих коліс (1738)
Праці
- «Театрум махинарум» (1737—1756, збереглася в рукописі)
Посилання
- Біографія А. К. Нартова
- Біографія А. К. Нартова
- Загорский Ф. Н., Андрей Константинович Нартов, Л., 1969.
- Н. Г. Устрялов, «История царствования Петра Великого» (т. I)
- Л. Н. Майков, «Рассказы Нартова о Петре Великом»
- Пекарский, «История Российской Академии»
- Биография в Русском биографическом словаре (djvu)
- И. А. Дружинский и Е. П. Федосеева. «Театрум Махинарум» А. К. Нартова. К 200-летию со дня смерти А. К. Нартова Л., 1956
- Данилевский В.В. Нартов и Ясное зрелище машин. Монография под ред. А.С. Бриткина, М.-Л.: Машгиз, 1958. - 272 с.