Наталя Пастернак

Ната́ля Пастерна́к (фр. Nathalie Pasternak, Натaлí Пастерна́к; 16 серпня[5] 1965[6], Париж[7] 4 січня 2016, Неї-сюр-Сен[5]) — українська громадська діячка у Франції, очільниця української громади Франції у 2006—2015 роках.

Наталя Пастернак
Nathalie Pasternak
Наталя Пастернак на мітингу Євромайдану в Парижі, 8 грудня 2013
Ім'я при народженні Наталя Джала
Псевдо Наталі Пастернак
Народилася 16 серпня 1965(1965-08-16)
Париж
Померла 4 січня 2016(2016-01-04) (50 років)
Неї-сюр-Сен
·рак
Поховання Цвинтар Монмартр[1]
Громадянство  Франція
Національність українка
Місце проживання XVIII округ Парижа[2]
Діяльність громадський діяч
Alma mater Університет Париж IV[3]
Знання мов українська[3] і французька[3]
Посада Голова Репрезентативного комітету української громади Франції
Термін 2006—2015
Конфесія греко-католицизм[4]
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Біографія

Наталя Пастернак (з дому Джала, фр. Dzala[8]) народилася у IX окрузі Парижа[5], поблизу кварталу Монмартр, в українській родині. Її батьки теж народилися у Франції, а діди та бабусі емігрували з Західної України у 1920-х роках. У дитинстві Наталка танцювала в українському фольклорному ансамблі, але практично не розмовляла українською мовою, бо володіла нею погано та не вважала її мовою молодого покоління через брак зв'язків з тоді радянською Україною.

Потому вона на десять років відійшла від українства, здобувши історичну освіту в Університеті Париж IV (Сорбонна). Також має диплом із комерційної діяльності[9]. По завершенні навчання працювала шкільною вчителькою[10].

Вперше відвідавши Україну в 1994 році, Наталя Джала усвідомила, що Україна є її Батьківщиною. Під час тієї поїздки вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Жаном-П'єром (Іваном) Пастернаком, який виріс в україномовній родині у Франції. Саме чоловік навчив Наталю української мови, бо вона хотіла розмовляти з дітьми українською. У шлюбі Наталя Пастернак народила трьох дітей: Дем'яна (1998), Лілі (2001) та Івана (2007)[10]. Після народження другої дитини пані Наталя залишила роботу та сконцентрувалася на громадській діяльності[9].

За кілька місяців після народження наймолодшого сина в Наталі Пастернак діагностували рак. Попри хворобу, вона продовжувала бути активною в громадському житті. Після тривалої хвороби[11] Наталя Пастернак померла у п'ятдесятирічному віці 4 січня 2016 року в передмісті Парижа Неї-сюр-Сен[5][10]. Її поховали на паризькому цвинтарі Монмартр[12], а її похорон у соборі святого Володимира Великого став чи не найвелелюднішим в історії собору — понад 500 людей[13].

Громадська діяльність

Наталя Пастернак з чоловіком дають інтерв'ю українському телебаченню в Києві, 2010

З 2003 року Наталя Пастернак була активісткою української громади Франції[9]. З 2006 по 2015 рік пані Наталя була головою Репрезентативного комітету української громади Франції (CRCUF) — головної організації українців у Франції, — а в 2015 році була його речником[14].

Вона заснувала й очолювала асоціацію «UkraineArt», метою якої є поширення української культури у Франції. Однією з ініціатив Наталі Пастернак була співпраця між паризьким кварталом Монмартр та Андріївським узвозом у Києві[15]. Найуспішніший проект асоціації — «Українські вечорниці» з Олегом Скрипкою на Монмартрі[9].

Основним напрямком громадської діяльності Наталі Пастернак було поліпшення відносин між Україною та Францією, а також боротьба за свободу та гідність[10]. Під час Помаранчевої революції 2004 року вона разом з іншими українцями Франції готувала щоденні газети про події в Україні та роздавала їх біля собору святого Володимира Великого в Парижі, а також була міжнародним спостерігачем під час «третього туру» Виборів Президента України 2004 року[9]. Потому Наталя Пастернак ініціювала та очолювала делегації французьких спостерігачів на всі наступні вибори в Україні[16][10]. Вона регулярно виступала у французьких ЗМІ щодо України та україно-французьких відносин та проти російської пропаганди, особливо під час Євромайдану[10], і в своїх виступах вона вміла зацікавити французьку аудиторію Україною та змінити її погляди на Україну[17][10].

Під час Євромайдану та подальших подій Наталя Пастернак організувала у Франції численні мітинги, марші, зустрічі та конференції на підтримку Революції гідності в Україні, а згодом на знак протесту проти анексії Криму та російської збройної агресії[10]. Вона також брала участь в організації заходів колективу «No Mistrals for Putin» (укр. Ні «Містралям» для Путіна!, який організовував акції протесту та інші загоди проти постачання кораблів типу «Містраль» Росії[18][19].

Наталя Пастернак також організовувала заходи з поширення у Франції інформації про Голодомор, інші гуманітарні, культурні та мистецькі проекти[6].

Нагороди

Примітки

  1. http://www.ukrinform.ua/rubric-society/1943443-u-pariji-poproschalisya-iz-liderkoyu-ukrajinskoji-gromadi-nataleyu-pasternak.html
  2. http://comite-ukraine.blogs.liberation.fr/2016/01/06/nathalie-pasternak-une-lumiere-sest-eteinte/
  3. http://stage.tyzhden.ua/Culture/29285
  4. Accompagnement de Nathalie Pasternak. CRCUF (французькою). Архів оригіналу за 26.01.2016. Процитовано 6.01.2016.
  5. matchID — DZALA Nathalie 50 ans, Paris 16/08/1965 — Neuilly-sur-Seine 04/01/2016 // Fichier des personnes décédées (фр.)
  6. Відійшла у вічність Наталя Пастернак, Голова Репрезентативного комітету українців у Франції (1965-2016 рр.). Світовий Конґрес Українців. 5.01.2016. Процитовано 6.01.2016.
  7. Андреевский спуск для знаменитостей. youtrue.com.ua (російською). 7.10.2014. Архів оригіналу за 07.12.2014. Процитовано 6.01.2016.
  8. Офіційні спостерігачі. Світовий Конґрес Українців. Центральна виборча комісія України. 26.10.2014. Архів оригіналу за 01.03.2016. Процитовано 30.01.2016.
  9. Чекан, Олена (24.08.2011). Навертаючись до Батьківщини. Тиждень.ua. Архів оригіналу за 25.02.2016. Процитовано 6.01.2016.
  10. Ackerman, Galia (6.01.2016). Nathalie Pasternak, une lumière s’est éteinte…. Libération (французькою). Процитовано 6.01.2016.
  11. Сущенко, Роман (5.01.2016). У Парижі померла очільниця українців Франції Наталія Пастернак. Укрінформ. Процитовано 6.01.2016.
  12. У Парижі в соборі Святого Володимира пройшла церемонія прощання із видатною представницею української діаспори Франції Наталею Пастернак.. Укрінформ. 11.01.2016. Процитовано 30.01.2016.
  13. Патика, Марта (14.01.2016). Сотні українців прийшли попрощатись з Наталкою ‪‎Пастернак. Стожари. Процитовано 30.01.2016.
  14. Communiqué du CRCUF - Natalka nous a quittés…. CRCUF (французькою). 5.01.2016. Архів оригіналу за 15.04.2016. Процитовано 6.01.2016.
  15. Pasternak, Nathalie; Laraba, Nadia (Novembre - Décembre 2013). Des Montmartrois à Kyiv. La Gazette de Montmartre N°49 (французькою). с. 8—9. Процитовано 6.01.2016.[недоступне посилання з липня 2019]
  16. У Парижі померла українська активістка Наталія Пастернак. Радіо Свобода. 5.01.2016. Процитовано 6.01.2016.
  17. Лазарєва, Алла (13.01.2016). Відкриті сторінки. Тиждень.ua. Процитовано 30.01.2016.
  18. Sanial, Amandine (05.09.2014). Mistral: "Le combat est loin d'être terminé" pour les opposants à la vente. L'Express (французькою). Процитовано 6.01.2016.
  19. Руденко, Євгенія (13.07.2014). "Містралі": нормандська висадка в Росії. BBC Україна. Процитовано 6.01.2016.
  20. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №340/2016 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Процитовано 26 серпня 2016.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.