Наталівка (Запорізький район)
Ната́лівка — село в Україні, у Запорізькому районі Запорізької області. Населення становить 1041 осіб. Орган місцевого самоврядування — Наталівська сільська рада.
| село Наталівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Запорізька область |
| Район/міськрада | Запорізький |
| Рада | Наталівська сільська рада |
| Облікова картка | Наталівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1807 |
| Колишня назва | Уманцево |
| Населення | 1041 |
| Площа | 19,32 км² |
| Густота населення | 53,88 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 70430 |
| Телефонний код | +380 612 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°50′16″ пн. ш. 35°20′36″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
60 м |
| Водойми | р. Мокра Московка |
| Відстань до районного центру |
15 км |
| Найближча залізнична станція | Ростуща |
| Відстань до залізничної станції |
5,5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 70430, с. Наталівка, вул. 8 Березня, 93 |
| Карта | |
  Наталівка | |
 Наталівка | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Походження назви
Перша назва Наталівка — село Нікітіна, з 1807 року — село Уманцеве, з 1826 року — сучасна назва Наталівка на честь тодішньої власниці села, дружини новоросійського генерал-губернатора Наталії Строганової (саме в неї був по-юнацькому закоханий ліцеїст Олександр Пушкін).
Географія
Село Наталівка розташоване на лівому березі річки Мокра Московка, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Черепівське, нижче за течією на відстані 5,5 км розташоване селище Ростуще, на протилежному березі — селище Івано-Ганнівка.
Археологія
Поблизу села розкопано два кургани з похованнями доби бронзи (III—І тисячоліття до н. е.). На кам'яній стелі одного з курганів зображений воїн з кам'яною булавою, сокирою-молотом та луком.
Історія
- 1807 — дата заснування, як села Уманцеве.
- 1826 року (за іншими даними у 1913 році) перейменоване в село Наталівка.
- На початку XIX століття біля села знаходилось невелике село під назвою Гранітне, пізніше в середені XIX століття вони об'єднались.
- У 1880-ті роки XIX століття був відкритий Наталівський гранітний кар'єр.
- Раніше в селі знаходилась кам'яна церква, яка була зведена у 1818 році, і мала назву Свято-Іллінська. У перші роки радянської влади вона була зруйнована.
- У 1905—1907 роках мали місце селянські заворушення.
- 1919 року створено партійний осередок.
- 10 жовтня 1943 року село було звільнено від німецько-фашиських загарбників. Пізніше цією лінією фронту, почалася операція зі звільнення міста Запоріжжя.
На початку жовтня радянські війська проводили розвідку німецьких вогневих точок на підступах до Запоріжжя. Група лейтенанта Волошина Миколи Опанасовича (1913—1943) — командира взводу управління батареї 5-ї артилерійської бригади, потрапила в засідку поблизу села Наталівки В ході наступальної операції 13 жовтня 1943 року було визволено село Наталівку. Воїни, які загинули при визволенні села та навколишніх територій у жовтні-листопаді 1943 року, були поховані в індивідуальних та братських могилах. Серед них воїни 212-го танкового полку, 44-ї інженерної бригади спеціального призначення Південно-Західного фронту (з 20.10.1943 року — 3-го Українського фронту), 30-ї гвардійської мінометної бригади 4-ї гвардійської мінометної дивізії Південного фронту, 79-ї гвардійської стрілецької дивізії (полковник Л. І. Вагін) 8-ї гвардійської армії, 610-го стрілецького полку 203-ї стрілецької дивізії (генерал-майор Зданович Г. С.), 913-го стрілецького полку 244-ї стрілецької дивізії. Зокрема, воїнів 212-го танкового полку, які загинули в бою 10 жовтня 1943 року, було поховано за 1,5-2 км на південний схід від села Наталівка в протитанковому рові. У селі Наталівка на санітарному братському кладовищі було поховано воїнів 913-го стрілецького полку, померлих у хірургічно-польовому шпиталі-2415 158-го УПЗ 6-ї армії у листопаді 1943 року.
У 1963 році останки воїнів було перенесено у братську могилу біля школи. У братській могилі поховано 37 воїнів. В результаті пошукових робіт Запорізьким історико-патріотичним пошуковим центром «Бастіон» було виявлено та 16 грудня 2007 року перепоховано до братської могили останки 14 воїнів. У червні 2008 року проведено перепоховання останків 15 воїнів. Всього у братській могилі поховано 66 чоловік.
1968 року обеліск на братській могилі замінено скульптурою воїна.
Економіка
- Наталівський гранітний кар'єр.
- «Сатурн-Д», ЗАТ.
- «Витязь», ТОВ.
- «Нива», агрофірма, ТОВ.
Об'єкти соціальної сфери
- НВК.
- Дитячий садочок.
- Амбулаторія.
Відомі особистості
- Герой Соціалістичної праці М. А. Гривцова
- Герой Радянського Союзу В. М. Авраменко
- Волошин Микола Опанасович — радянський воїн, що героїчно загинув 13 жовтня 1943 року в бою за Івано-Ганнівку, Волошину М. О. з 20-ма червоноармійцями було доручено, знищити противника та захопити село Івано-Ганнівку.
Рухаючись під шквальним кулеметним вогнем, вони досягли дротяних загороджень, де був вбитий кулеметник. Волошин сам взяв кулемет і шквальним вогнем знищив більш ніж 20 гітлеровців. Волошин так і помер з кулеметом у руках.
Микола Волошин похований у селі Наталівка, у братській могилі на території школи[1].
Неподалік села Наталівки розташовано пам'ятний камінь, де вказано місце смерті М. О. Волошина.
Примітки
Посилання
- Погода в селі Наталівка
- Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1970, с. 615.