Науменко Павло Олегович

Народився в місті Київ. Батько — Науменко Олег Павлович, мати — Ніна Іванівна.

Закінчив Кловський ліцей м. Києва у 1982 і вступив до Харківського авіаційного інституту, який закінчив з відзнакою у 1988 р., отримавши спеціальність інженер-механік. Розпочав працювати майстром виробничої дільниці в агрегатно-складальному цеху Харківського авіаційного заводу. В цей час ХДАВП запустило в серійне виробництво Ан-72. Даний аероплан став основою для цілого сімейства багатоцільових літаків Ан-72/74 з псевдонімом «Літак-позашляховик» завдяки їхнім унікальним літним якостям, простотою експлуатації та можливістю коротких злетів та посадок з непідготованих ЗПС.

Aн-140 а/к «Аероміст Харків»

Напередодні розпаду СРСР, у серпні 1990 р, Павло Науменко залишає ХДАВП, щоб створити приватну інжинірингову компанію «ІнтерАМІ».[2] Найбільш вагомими проектами останньої стали спільне з Samsung виробництво телевізорів Amitron (1992—1995) та серійне виготовлення полімерів за технологією німецької компанії ADM Isobloc (1994—2004). «ІнтерАМІ» відновлює співпрацю з ХДАВП у 1996 р., в результаті чого було створено "Торговий Дім ХДАВП для професійної промоції різних модифікацій Ан-74 на міжнародному ринку. Це дозволило реалізувати в середині 90-х років контракт з урядом Ірану щодо постачання 12-ти літаків Ан-74 під час глибокої економічної кризи в Україні. Згодом «ІнтерАМІ» створює власний інженерний комплекс «ІнтерАМІ-Інтер'єр», який проектує і розробляє інтер'єри літаків та гелікоптерів. Починаючи з 1999 року, «ІнтерАМІ-Інтер'єр» вдалося радикально змінити старомодні пострадянські інтер'єри повітряних суден за новими західними технологіями, які були найбільш конкурентоспроможними на світовому ринку. Павло Науменко був керівником компанії «ІнтерАМІ»  під час створення нової авіакомпанії «Аероміст-Харків» у 2002 році. Ця авіакомпанія стала однією з перших компаній України, яка використовувала літаки Ан-140 на внутрішніх і міжнародних повітряних лініях. Аероміст-Харків була уповноваженим представником Ан-140 від ХДАВП[3] на міжнародних авіасалонах Ле Бурже, Фарнборо, Dubai Air Show та інших.

Перший випробувальний політ Aн-74T-200A (Харків, грудень 2004)

З кінця 90-х років Павло Науменко бере безпосередню участь в організації серійного виробництва нових літаків Ан-140 та Ан-74, які були розроблені в АНТК «Антонов». Протягом 2002-07 рр. Науменко, як генеральний директор, очолює створення та виробництво наступних модифікацій повітряних суден на Харківському державному авіаційному виробничому підприємстві (ХДАВП):

• регіональний Ан-140-100 (2004 рік),
• Ан-74ТК-300Д (2004),
• багатоцільовий Ан-74Т-200А (2004-05 рр.),
• бізнес версія Ан-140 VIP (2004).

За ініціативою Міністерства транспорту України першому літаку Ан-74ТК-300Д було присвоєно спеціальний «іменний» реєстраційний номер, який зазначав, що президенти України особисто будуть використовують літаки, що вироблені в Україні. Після передачі літака у 2004 році у власність Державного підприємства «Україна», останній отримав реєстраційний номер UR-LDK (Л. Д. Кучма), а в 2005 році був перейменований в UR-YVA (Ющенко В. А.). Номер було змінено на нейтральний UR-AWB тільки у 2012 році. Літак Ан-74Т-200А отримав індекс «А», що означає «арабський». Це було пов'язано з перемогою ХДАВП у 2003 році у тендері, оголошеному урядом Єгипту, щодо постачання трьох, а в кінцевому рахунку, шести, літаків для ВПС Єгипту[4]. Літак Ан-74Т-200А конкурує на світовому ринку з C-27J Spartan (Lockheed Martin (США), Alenia Aeronautica (Італія)), CASA C-295 (CASA (Іспанія) і Airbus Military (ЄС)).

З 2012 року Павло Науменко є консультантом низки компаній ЄС з питань конверсії пілотованих літаків до безпілотних літальних апаратів (БПЛА).

Павло Науменко з 2014 року підтримує та просуває на ринку низку ІТ-проектів. Одним з них є DROTR — DROID TRANSLATOR, представлений як найбільш перспективний комунікатор з можливістю онлайн-перекладу на іноземні мови. З середини 2021 року є незалежним консультантом швейцарських стартапів YouGiver та vidby.

Українські нагороди:

• Орден «За заслуги» II ступеня (2004 рік) і III ступеня (1999);
• «За ефективне управління» Міжнародної Кадрової Академії (2001);
• «Харків'янин року» (2001-03);
• Почесне звання «Соціальне визнання» ІІІ ступеня (2002);
• «Кращий роботодавець України 2003 року» (2004);
• Почесний знак Міністерства внутрішніх справ України (2004);
• медаль «За сприяння в охороні державного кордону України» (2003);
• почесний знак голови Харківської обласної адміністрації «Слобожанська слава» (2003);
• знак мера Харкова «За старанність» (2003);
• медаль Національного олімпійського комітету України (2004);
• "Людина року в номінації «Промисловець року» (2004)

Міжнародні нагороди:

• Лауреат нагороди «Aviation Week and Space Technology» (США) за успіхи в просуванні на міжнародному ринку літака Ан-140 ― 2004;
• Золота медаль Societe d'Encouragement pour L'industrie Nationale ― 2003.

Нагороди Української Православної Церкви:

• Орден «Преподобного Нестора Літописця» I, II, III ступенів (2003-04);
• Орден «Преподобного Агапіта Печерського» II та III ступенів (2004-05);
• Орден «Преподобного Іллі Муромця» III ступеня (2005)

• Авторський блог ЖЖ
• Персональна сторінка Facebook
• Книга «Дневник авиатора. Начало»
• / Науково-технічна бібліотека Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківский авіаційний інститут»