Національна бібліотека

Націон́альна бібліот́ека — бібліотечна установа, яка на національному рівні координує бібліотечно-інформаційну діяльність, виконуючи ряд функцій:

• збереження документальної спадщини нації шляхом забезпечення режиму депозитарного збереження усієї сукупності творів друку, що видані у певній країні або мають те чи інше відношення до неї, а також суміжної інформаційної продукції, значущої для нації
• створення страхового фонду суспільно значущих першоджерел інформації
• ведення національної бібліографії та формування нормативного контролю на державному і міжнародному рівні
• участь у формуванні та реалізації національної інформаційної політики
• науково-методичне керівництво бібліотечною системою країни
• репрезентація країни в профільних міжнародних об'єднаннях та асоціаціях.

В основному, національні бібліотеки — це найбільші бібліотеки своїх країн. Деякі етнічні спільності, які не мають своїх національних держав, створюють свої національні бібліотеки з усіма їх атрибутами для збереження етнічних цінностей своїх націй. Деякі бібліотеки не називаються національними, хоча за своїми атрибутами вони є національними бібліотеками (наприклад, Бібліотека Конгресу у США, Британська бібліотека у Великій Британії).

В Україні інституційний статус національних бібліотек визначено статтею 7 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»