Національна історична бібліотека України

У Бібліотеці з 1939 функціонує як відділ зберігання і комплектування літератури, з 1959 у складі відділу обслуговування читачів, з 1970 — як самостійний відділ. Фонд відділу становить понад 430 тис. примірників документів. Тут збираються та зберігаються вітчизняні книги і брошури починаючи з 1826, автореферати дисертацій, періодичні видання, що продовжуються, газети до 1917.

Фонд відділу поповнюється документами з історії України, всесвітньої історії, історичного краєзнавства, економічного і культурного розвитку України, виданнями з допоміжних та суміжних історичних дисциплін. Комплектується документами з історії філософії та релігії. Документами з питань держави і права, військової справи, педагогіки, мовознавства, природничих наук, мистецтва, літературознавства та інших галузей знань комплектується вибірково лише тими, які мають історичний аспект.

Основні напрями діяльності відділу:

• наукове формування і організація фонду основного зберігання, забезпечення максимально повного використання документів та збереження фонду відділу;
• відбір документів до Державного реєстру національного культурного надбання та створенням електронної бази даних на ці документи.

У структурі відділу працює два сектора: сектор зберігання фондів та сектор використання фондів.

Основними завданнями сектору є наукове формування, організація та зберігання основного фонду, організація довідкового апарату — індикаторних картотек на основний та підсобні фонди відділів Бібліотеки.

Основним завданням сектору є організація виконання читацьких вимог у книгосховищах.

Відділ депозитарного зберігання фонду Державної історичної бібліотеки був створений у 1979. У ньому зібрано маловикористовувані видання, які мають наукову та культурну цінність з питань історії, допоміжних історичних дисциплін, історичного краєзнавства.

Фонд відділу відбивається в основних каталогах бібліотеки. На сьогодні фонд відділу становить близько 180 тис. примірників документів, який розміщений у 24 і 35 корпусах.

Основними завданнями відділу депозитарного зберігання фонду є:

• постійне зберігання літератури і документації в 1-3 прим.
• здійснення науково-обґрунтованого формування фонду документів депозитарного зберігання шляхом прийому маловикористовуваних видань від бібліотек різних систем і відомств України;
• здійснення відбору маловикористовуваних документів із основного та підсобного фондів бібліотеки;
• оперативне виконання вимог користувачів шляхом видачі оригіналів видань або їх копій.

Фонд використовується читачами бібліотеки в читальних залах, абонентами МБА, співробітниками бібліотеки для інформаційно-бібліографічної, науково-методичної та інших видів бібліотечної роботи.

Основними завданнями відділу читальних залів є забезпечення найповнішого задоволення інформаційних потреб користувачів та удосконалення системи бібліотечного обслуговування.

Для виконання основних завдань відділ:

• проводить запис користувачів до бібліотеки та знайомить з Правилами користування НІБУ;
• обслуговує читачів документами відділу зберігання фонду та підсобних фондів відділу;
• формує підсобні фонди, здійснює їх організацію, раціональне розміщення, облік та збереження;
• виконує усні бібліографічні довідки;
• організовує виставки нових надходжень;
• інформує про зміст документних фондів, систему обслуговування, надання платних послуг.

У відділі функціонує чотири спеціалізовані зали з відповідними підсобними фондами.

Має фонд документів 17 тисяч примірників. В основу формування документної бази Залу історії зарубіжних країн покладено принцип оперативності, тобто фонд формується навчальними посібниками, підручниками для різних навчальних закладів, методичними матеріалами, хрестоматіями та документами довідкового характеру, зібраннями творів видатних істориків та філософів.

Фонд документів — 27 000 примірників. Документна база Залу історії України формується за принципом повноти — користувач може одержати документи з різних галузей знань: історії, філософії, релігії, права, економіки, мистецтвознавства та літературознавства України.

Фонд періодичних видань — 7 000 примірників. Це журнали, які надійшли до НІБ України за останні 5 років та газети за 2 роки. Видання за попередні роки зберігаються в основному фонді бібліотеки. У другому півріччі 2011 фонд залу поповнився 184 назвами журналів: українських видань — 70 назв, російських видань — 114 назв та 23 назвами газет.

Кожного тижня до залу надходять книги, які одержує бібліотека для основного фонду. У 2010 відділом читальних залів користувалось 10066 читачів. З них: науковців, викладачів, літературознавців та фахівців з різних галузей знань — 52 відсотка; студентів та учнів вищих навчальних закладів, коледжів, ліцеїв та шкіл — 48 відсотків. Видача документів користувачам з фондів відділу становить 177962 примірників.

Відділ стародрукованих, рідкісних та цінних книг створений в 1964. Згідно з профілем комплектування фонд Відділу складається з книг кириличного і гражданського друків, прижиттєвих видань діячів історії, науки, літератури і мистецтва, найкращих творів друку з точки зору поліграфічного виконання — книг відомих видавців, друкарень

На сьогодні у відділі зберігається понад 20 тис. цінних, унікальних видань, сформованих в окремі колекції.

У фонді Бібліотеки: палеотипи, колекції книг кириличного друку XVI—XVII ст., книг гражданського друку XVIII—XIX ст.; російська сатирична періодика 1905—1907 рр.; література з історії мистецтв та ін. Найстаріша пам'ятка фонду — рукописний «Помянник» Києво-Печерської Лаври (кінець XV — початок XVI ст.). Унікальними вважаються також острозькі видання І.Федорова «Новый завет с Псалтырью» (1580) і «Библия» (1581); книга латинською мовою Туллія Цицерона «О природе богов», що видана друкарем Альдом Мануцієм у 1523 р.; прижиттєві видання «Енеїди» Івана Котляревського (1808), «Российская грамматика 1755 г.» та багато ін.

Цінна колекція рукописних книг нараховує 14 примірників XV-ХХ ст. Особливе місце в цій колекції займає найдавніший із збережених помянників Києво-Печерської Лаври, складений приблизно в 1483-1526. Дослідник церковнослов'янських книг, професор Київської Духовної Академії, Степан Голубєв підкреслив значення даної книги як «письменного памятника представляющего немаловажный материал для решения спорних и доселе окончательно нерешенных вопросов».

Наступна колекція книг кириличного друку становить близько 800 прим. пам'яток старослов'янської писемності. Більшу частину цієї колекції складають книги релігійного змісту, надруковані на території України та за її межами: в Росії, Білорусі, Польщі, Німеччині, Австрії. Знамениті Острозькі видання — «Новий завіт з Псалтирью» (1580) та «Біблія» (1581). Частину даної колекції (понад 200 видань) складають книги, видані в друкарні Києво-Печерської Лаври. Серед них — «Анфологіон» (1619), «Книга о вере» (1620), «Патерик или Отечник печерский…» (1661), усі три видання першого підручника з вітчизняної історії — «Синопсиса» (1674, 1678, 1680) та багато інших цінних видань.

У колекції книг гражданського друку зібрані видання за період з 1708 до 1825. Серед них прижиттєві видання М. В. Ломоносова, зокрема «Российская грамматика» (1755), праця російського вченого, академіка Петербургської АН, дослідника Камчатки С. Крашеніннікова «Описание земли Камчатки» (1755), масштабне видання XVIII ст. у 20 частинах « Древняя Российская вивлиофика» (зібрання літописів та архівних документів), перше видання «Слова о полку Ігоревім» (1800).

Зібрання прижиттєвих видань творів класиків української та російської літератури складають наступну колекцію. Представлена творами О. С. Пушкіна — «Братья разбойники» (1827), «Граф Нулин» (1827), «История Пугачевского бунта» (1834), М. Гоголя — «Вечера на хуторе близь Диканьки» (1831) з автографом автора, виданнями І. П. Котляревського, М. Коцюбинського, І. Франко (крім його наукових та літературних праць у відділі зберігається комплект громадсько-політичного журналу «Житє і слово» 1894-1897, редактором якого був І. Франко.

Колекція видань з теорії та історії образотворчого мистецтва — це оформлені альбоми, монографії видатних дослідників, мистецтвознавців XIX—XX ст., які розкривають досягнення національної та світової культури.

Українські видання періоду Великої Вітчизняної війни 1941-1945 зібрано в окрему колекцію. Офіційні повідомлення, публіцистичні твори поезія, проза — видані невеликим накладом і на сьогодні є бібліографічною рідкістю.

Колекція стародруків іноземними мовами нараховує понад 900 видань XVI—XVII ст., серед яких особливе місце посідають палеотипи, видання знаменитих голландських друкарів Ельзевірів, інші стародруки латинською, німецькою, французькою, польською мовами. Література цієї колекції різноманітно за змістом. Це наукові праці, історичні твори, художня література. Надзвичайно цінним є унікальний примірник куртуазно-лицарського «Роману про Розу» (Париж, 1538), прикрашений емблемою французького престолонаслідника Франциска II, прижиттєві видання Клемана Маро, П'єра Ронсара, Ж.-Б. Мольєра, П. Корнеля.

У 1974 відділом започатковано видання серії друкованих каталогів на колекції відділу, зокрема:

• «Каталог русской книги гражданской печати» (К.,1974)
• «Славянские книги кирилловской печати XVI—XX вв.» (К.,1985)
• "Славянские книги кирилловской печати XVII—XX вв. Книги, изданные в типографии Киево-Печерской лавры «(К.,1981)
• „Русские иллюстрированные издания XIX века в фондах отдела старопечатных, редких и ценных книг Государственной исторической библиотеки Украины“(К.,1992) та інші.

У 1992 Бібліотека і зокрема відділ стародрукованих, рідкісних і цінних книг стали учасником проекту по підготовці „Друкованого зведеного каталогу україномовної книги 1798-1923 державних бібліотек та музеїв України“, який завершено у 2003 виходом з друку третього випуску зведеного бібліографічного посібника. У рамках „Програми збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000-2005 роки“ Відділ розпочав відбір та науковий опис документів для включення до Державного реєстру національного культурного надбання.

Відділ довідково-бібліографічної та інформаційної роботи здійснює бібліографічне обслуговування користувачів та забезпечує інформаційні потреби абонентів за темами, що відповідають профілю бібліотеки. Головним завданням і змістом роботи є участь в реалізації конституційного права громадян на вільне одержання інформації із загальнодоступних джерел, сприяння користувачам в оволодінні основами бібліографічних знань і навичок самостійного пошуку потрібної інформації за допомогою довідково-бібліографічного апарату Бібліотеки (ДБА).

Усі функції та напрямки роботи забезпечуються повнотою інформації про склад і зміст її фондів. Система каталогів і картотек ДІБУ будується на основі принципів науковості, доступності, планомірності, раціональності. Для задоволення різноманітних інформаційних запитів користувачів (в письмовому, усному, електронному вигляді) відділ використовує весь ДБА, складовими якого є довідково-бібліографічний фонд, система каталогів та картотек, бази даних, архів виконаних довідок.

Відділ функціонує за напрямками:

• виконання усних, письмових, електронних бібліографічних довідок в режимі „запит-відповідь“ на базі документних фондів та довідково-бібліографічного апарату бібліотеки;
• інформаційне забезпечення за системою вибіркового розповсюдження інформації;
• пропаганда і видача довідкових та бібліографічних видань з довідково-бібліографічного фонду, експонування виставок довідкових та бібліографічних видань;
• пропаганда бібліотечно-бібліографічних знань, формування інформаційної культури користувачів;
• обслуговування користувачів згідно зі стандартами та робочими інструкціями;
• висококваліфіковані консультації бібліографів довідково-бібліографічного відділу, які використовують раціонально організовані читацькі та службові каталоги, картотеки, створюють умови доступності інформації і пропаганди бібліотечно — бібліографічної культури.

Надаються ґрунтовні уточнюючі відповіді стосовно запитів користувачів бібліотеки, що сприяє підвищенню ефективності наукової роботи читачів. На звернення до бібліотеки у вигляді листів та запитів поштою надаються інформаційно-бібліографічні довідки адресатам. Зворотний зв'язок з користувачами та абонентами підтримує високий рівень роботи відділу в ефективному стані. Систематична картотека журнальних та газетних статей докладно розкриває зміст фонду періодичних видань бібліотеки, Співробітники відділу ДБІР відображає матеріали, які мають теоретичну і практичну цінність та пізнавальне значення для вивчення історії розвитку суспільства. Проблема збереження та розвитку національної культури набуває особливого значення в умовах глобальних світових процесів.

Картотека статей „Україніка“ є актуальною складовою довідково-бібліографічного апарату відділу, що оперативно інформує читачів стосовно історичних подій в Україні.

Довідково-бібліографічний фонд, який налічує близько 34 тис. примірників різноманітних джерел інформації, сприяє розширенню інтересів користувачів, підвищенню загально–культурного і фахового рівня та більш оперативному і повному задоволенню читацьких вимог. У відділі зберігаються вітчизняні та зарубіжні енциклопедії, словники, довідники, видання органів національної та регіональної бібліографії, видання наукових установ, що продовжуються, періодичні видання дореволюційних та сучасних років, інформативні видання на електронних носіях.

Постійно діюча виставка видань нових надходжень у відділі знайомить читачів з останніми досягненнями бібліографії та довідкової інформації. Фахівці відділу укладають та експонують цікаві тематичні виставки, обумовлені актуальними питаннями історичного процесу творення культури незалежної України. Інформаційно насичені довідкові та бібліографічні видання сприяють розкриттю багатих та унікальних фондів ДІБ України.

Важливим напрямком довідково–бібліографічного відділу є виконання науково–пошукових бібліографічних довідок за договірними умовами. Постійне поповнення архіву виконаних бібліографічних довідок дає можливість використання цього зібрання як потужної складової довідково–бібліографічного апарату. Формування системи реєстрації комп'ютерних файлів виконаних бібліографічних довідок дасть можливість ознайомитись з цією роботою відділу бібліотеки завдяки системі Інтернет.

На договірних умовах відділ довідково–інформаційної та бібліографічної роботи виконує поточне інформування за визначеними темами групових та індивідуальних абонентів. Відділ використовує наявні комунікаційні мережі для співробітництва з партнерами — інформаційними установами як у здійсненні спільних проектів, так і здійсненні пошуку для окремих користувачів.

Науково-бібліографічний відділ створено у 1964 році. Здійснює формування баз даних з історії України, укладання поточних, ретроспективних і біобібліографічних покажчиків та їх популяризацію[2].

У 1968 році розпочато підготовку щорічного бібліографічного покажчика «Історія України». Перший випуск вийшов у 1971 році. За 1971–2022 роки видано 53 випуски. З 1996 окрім друкованого публікується і в електронному форматі. Щорічник представляє повний корпус наукової друкованої продукції та електронних ресурсів українознавчого історичного профілю, що забезпечує академічний рівень охоплення і представлення здобутків історичної науки в Україні. Адресовано історикам, краєзнавцям, викладачам, студентам, бібліотечним, музейним та архівним працівникам, широкому загалу користувачів, які цікавляться історією України.

На основі покажчика «Історія України» за 2008 рік створено однойменну базу даних в автоматизованій бібліотечно-інформаційній системі, наразі налічує понад 62 000 бібліографічних записів.

Відділом підготовлено ряд тематичних бібліографічних покажчиків, серед яких:

• «Історія Києва»: в 2-х т., 4-х вип. (1958–1963),
• «Бібліографія дисертацій з питань історії, економіки і культури України» (1965),
• «История промышленных и сельскохозяйственных предприятий Украинской ССР» (1946–1986 гг.)» (1987),
• «Музейное строительство на Украине в годы Советской власти» (1987),
• «Історія селянства Української РСР. 1917–1989 рр.» (1990),
• «Історія інтелігенції Української РСР. 1917–1990 рр.» (1991),
• «Репресії 20-30-40-х і початку 50-х років на Україні» (1992),
• «Матеріали до бібліографії Києво-Печерської лаври» (2006),
• «Політичні репресії радянської доби в Україні» (2008),
• «Історична Шевченкіана» (2016),
• «Людмила Павличенко – воїн, історик, громадянин» (2016),
• «Сучасний дискурс Другої світової війни в російській науковій літературі та публіцистиці» (2018),
• «Особистість і історії: матеріали до біобібліографії» (2020),
• «Епідемії в Україні: сторінки історії» (2020)
• «Чорнобиль.35» (2020),
• «30 років Незалежності України: наукове осмислення, Бібліографія» (2021).

У рамках співробітництва з Інститутом історії України НАН України відділ здійснює формування тематичних баз даних «Суспільство і влада в Україні на етапі соціально-економічних перетворень 1919–1938 рр.», «З історії повсякденного життя в Україні 20–30-х років ХХ ст.», «Українська революція 1917–1921 років: джерела та матеріали», «Українські історики міжвоєнної доби (1918–1939 рр.)».

Головними функціями науково-методичного відділу НІБ України є науковий аналіз та прогнозування розвитку історико-краєзнавчої бібліотечної діяльності, методична допомога регіональним книгозбірням з питань краєзнавчої роботи.

Застосування моніторингової технології вивчення стану історико-краєзнавчої діяльності обласних наукових універсальних бібліотек України (ОУНБ) дозволяє сформувати фактографічну, бібліографічну та предметно-орієнтовану БД з теорії, методики і практики бібліотечного краєзнавства.

У науково-методичному відділі надається оперативна інформація про стан краєзнавчих ресурсів майже у всіх регіонах країни: краєзнавчі фонди, бази даних, методичні і бібліографічні посібники та ін.) і, загалом, по всьому спектру питань бібліотечного краєзнавства.

Концепцією проблемно-орієнтованої бази даних «Теорія, методика і практика бібліотечного краєзнавства: 1997-2008», підготовленої у програмному забезпеченні ІРБІС, передбачено детальне структурування фахової інформації за різними ознаками — предметними рубриками, автором, назвою, ключовим терміном, індексом тематичного класифікатора, колективним автором, роком опублікування матеріалу тощо. Обсяг електронного ресурсу становить близько 700 бібліографічних записів.

Інформація про краєзнавчі бібліографічні посібники, підготовлені ОУНБ України за період 2001-2005, сформована у вигляді бібліографічного покажчика в електронному і друкованому варіантах.

Працівники відділу упродовж кількох десятиліть поповнюють і редагують «Зведену Картотеку матеріалів з історії міст і сіл України» (близько 300 тис. карток), у якій можна знайти інформацію з історії населених пунктів країни. У 2011 році Картотеку було відскановано та представлено на сайті НІБУ як Імідж-каталог. У 2012 році фахівці відділу розпочинають роботу над створенням краєзнавчого електронного ресусу «Історія міст і сіл України».

У складі відділу — сектор науково-дослідної і краєзнавчої роботи.

Напрями діяльності ТТЕР:

• створення спеціалізованого фонду електронних документів в Національній історичній бібліотеці України;
• створення сприятливих умов для формування інформаційно-бібліотечної і пошукової системи по історії і культурі;
• створення та оптимізація електронного сховища регіональної пам'яті (м. Київ), узагальнення і розповсюдження досвіду його організації серед інших бібліотек України краєзнавчого профілю;
• встановлення джерел комплектування Електронного сховища регіональної пам'яті та залучення фахівців до здійснення експертизи цінності нових надходжень;
• автоматизація основних бібліотечних процесів;
• розвиток комунікаційного середовища бібліотеки;
• вдосконалення системи обслуговування користувачів бібліотеки на основі інформаційних технологій.

Функції ТТЕР:

• структуризація електронного масиву інформації і створення специфічної обліково-пошукової системи до фонду електронних документів інформаційно-ресурсного центру;
• забезпечення збереження електронних документів;
• організація доступу користувачів в локальній внутрішній мережі до документів електронного фонду;
• створення власних електронних публікацій, мультимедійних проектів з використанням електронних інформаційних ресурсів Бібліотеки;
• навчання співробітників і користувачів бібліотеки застосуванню комп'ютерних технологій в різних галузях історичних і культурологічних досліджень і основам роботи в автоматизованій бібліотечно-інформаційній системі;
• науково-методична робота з питань розвитку систем електронних інформаційних ресурсів з відкритим доступом у сфері історії і культури;
• підтримка, редагування та оптимізація Web-сайта бібліотеки;
• технічна підтримка інформаційної діяльності бібліотеки: ремонт техніки, адміністрування локальної мережі бібліотеки, навчання співробітників роботі з комп'ютером, настройка і супровід бібліотечних комп'ютерних програм;
• впровадження нових технологій в практику роботи: вивчення ринку програмних продуктів і комп'ютерної техніки; настройка, модернізація, супровід і розширення сфери використання АБІС і інших програмних продуктів;
• освоєння і впровадження в систему обслуговування нових інформаційних технологій;

У відділі ТТЕР читач має змогу:

• отримати безкоштовний доступ до: електронного каталогу бібліотеки, електронним ресурсам бібліотеки профільним ВЕБ-ресурсам
• отримати кваліфіковану консультацію з питань пошуку інформації в Інтернеті та використання комп'ютерних технологій в освітньому та науково-дослідному процесі;
• взяти участь у заходах, які проводяться в Центрі;
• скористатися довідковою літературою з питань комп'ютерних технологій та вебліографією.

Обмінно-резервний фонд містить книги, брошури, періодичні та продовжувані видання, що не втратили наукову, художню та культурну цінність. Структурно обмінно-резервний фонд поділяється на такі окремі частини:

• резервний фонд
• обмінний фонд

Резервний фонд створено з особливо цінних, але дублетних видань, що надійшли до Бібліотеки в 60-80-ті роки із Полтавської обласної наукової бібліотеки (у 1964-1966 надійшло понад 57000 документів); Львівської бібліотеки ім. В. Стефаника (1965 — 886 документів), бібліотеки ім. Салтикова-Щедріна м. Ленінграда — 6000 документів тощо.

У 1970-х з ініціативи провідних спеціалістів Бібліотеки, після розгляду цього питання на засіданнях дирекції, Ради по комплектуванню фондів, та враховуючи наукову цінність цих видань, було прийнято рішення створити резерв журналів і продовжуваних видань (в одному примірнику), який би не передавався іншим бібліотекам, а використовувався для заміни примірників у діючому фонді, втрачених користувачами бібліотеки під час пересилок по МБА та з інших причин, або зношених при активному їх використанні.

При передачі документів, надається пріоритет еквівалентному книгообміну з бібліотеками Міністерства культури України, а потім книгообміну з бібліотеками різного відомчого підпорядкування. Серед них: НПБ України, бібліотеки та Державні архіви, Книжкова палата України, музеї (музей Гетьманства, ДІАЗ «Стародавній Київ», Новгород-Волинський музей імені Лесі Українки, музей Великої Вітчизняної війни та ряд інших краєзнавчих музеїв України).

Книгообмін здійснюється з бібліотеками наукових та навчальних закладів (Інститут історії України НАН України, Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України, МАУП, Європейський університет, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв) з бібліотеками Конституційного Суду, Верховної Ради України, Міністерства закордонних справ України тощо.

Через МБА із фондів НІБУ можна отримати книги, журнали та видання, що продовжуються, у тимчасове користування. Абонентом МБА може бути кожна бібліотека будь-якого відомства або будь-яка організація при умові оформлення «Гарантійного листа» на відповідальну особу. Відсутні у фонді бібліотеки матеріали можна отримати з будь-якої іншої бібліотеки через МБА.

Згідно з Правилами користування МБА:

• вітчизняні та іноземні видання можуть видаватися і надсилатися абонентам в оригіналах та копіях;
• термін користування документами по МБА встановлюється бібліотекою-фондоутримувачем (що надсилає документ);
• не видаються рукописи, словники, довідники, енциклопедії, цінні і рідкісні видання;
• документи, отримані по МБА з інших бібліотек, додому не видаються. Ними можна користуватися лише у читальному залі;
• користування МБА у деяких випадках платне — оплачується пересилка документів.