Національне об'єднання (Франція)
«Національне об'єднання» (фр. Rassemblement national, скорочено RN), до 1 червня 2018 року «Націона́льний фронт» (фр. Front National, скорочено FN) — французька праворадикальна націоналістична політична партія, заснована Жаном-Марі Ле Пеном у 1972 році. Стоїть на засадах французького націоналізму, популізму[5][1][2][3][4] та євроскептицизму. Більшість політичних коментаторів вважають RN ультравправої[6][7][8][9][10]. Офіційна кількість членів партії — 83 000. Вважається третьою найбільшою політичною партією Францїї, представлена у національному та Європейському парламенті. Входить до Альянсу європейських національних рухів.
| |
Країна | Франція |
Голова партії | Жордан Барделла (в. о.) |
Засновник | Жан-Марі Ле Пен |
Дата заснування | 1972 |
Штаб-квартира | Нантерр |
Ідеологія | Націоналізм, патріотизм, євроскептицизм, правий популізм[1][2][3][4] |
Союзники та блоки | Альянс Європейських Національних Рухів |
Кількість членів | 83 000 |
Девіз | Défendons nos couleurs! (Захищаймо наші кольори!) |
Офіційний сайт | www.frontnational.com/ |
Історія
Деякий час Національний фронт співпрацював з українською партією ВО «Свобода» через Альянс Європейських Національних Рухів.[11]
25 травня 2014 року Національний фронт Ле Пен здобув перемогу у Франції на виборах в Європарламент набравши 26 % голосів виборців, випередивши консервативний Союз на підтримку народного руху соціалістів, що прийшли до влади в 2012 році, які зазнали серйозної поразки, набравши всього близько 14 %.
Політична програма
Відзначається антиєвропейською та праворадикальною риторикою, націоналістичними поглядами і наголошує проти розширення Євросоюзу. Головною ж зовнішньополітичною метою Національного фронту є припинення існування ЄС і НАТО, а також заміна цих утворень «партнерством незалежних країн». Це партнерство, на їх думку, має включати в себе Росію і управлятися потрійним союзом Берліна, Парижа і Москви.
Російський банківський кредит
Оскільки французькі банки відмовляли партії у фінансуванні, то керівництво звернулося до закордонних банків. 23 листопада з'явилася інформація, що Чесько-Російський банк (власник росіянин Роман Попов) виділив на проведення виборчої компанії кредит в 9 млн євро. Перша частина в 2 млн євро вже надійшла[12]. У листопаді 2014 року Марін Ле Пен підтвердила, що партія отримала кредит в розмірі 9 мільйонів євро від Першого Чесько-Російського банку (ПЧРБ) в Москві для Національного фронту[13][14]. У квітні 2015 року група хакерів опублікувала тексти та електронні листи між Тимуром Прокопенко, членом адміністрації Путіна, і Костянтином Риковим, колишнім депутатом Думи, які мають зв'язки з Францією, що обговорювали фінансову допомогу Росії Національному фронту в обмін на підтримку російської анексії Криму[15].
Висловлювання лідерів
Марін Ле Пен жорстко висловлювалася з приводу політики Франції щодо імміграції. Європарламент звинуватив її навіть у «підбурюванні до расової ненависті» і позбавив депутатського імунітету[16]. Марін Ле Пен також висловлювала захоплення Путіним та його політикою[17]
«Національний фронт» та Україна
Національний фронт Ле Пен серед інших ультраправих Євросоюзу є одним з основних союзників і прихильників політики Володимира Путіна в Європі. Марін Ле Пен охарактеризувала президента Росії Володимира Путіна як "захисника християнської спадщини європейської цивілізації"[18]. Національний фронт вважає, що Україну підпорядкували США через українську кризу. Національний фронт засуджує антиросійські настрої в Східній Європі і підпорядкування Західної Європи інтересам НАТО в регіоні[19].
Різні[хто саме?] неонацисти і неофашисти і представники Національного фронту, склали основну частину європейських «спостерігачів» за нелегітимним «референдумом» в Криму і підтримали анексію Криму Росією в 2014 році[20][21].
В квітні 2014 лідер французьких націоналістів Марін Ле Пен публічно заявила про підтримку терористів на Сході України, а в середині травня сказала, що розділяє з Путіним єдині цінності та заявила що хоче федералізації в Україні[22].
Критика
Національний фронт і його лідери не раз потрапляли в скандали через звинувачення в антисемітизмі та расизмі. Так, наприклад, в Національному фронті виступали за заборону в школах Франції спеціального меню для учнів-мусульман, а мусульман, які вчиняють намаз на французьких вулицях, порівнювали з німецькими окупантами часів Другої світової.
В травні 2014 міністр фінансів ФРН Вольфганг Шойбле коментуючи результати виборів в Європарламент, назвав французьку ультраправу партію Національний фронт Марін Ле Пен «фашистською».[23]
Посилання
- Nordsieck, Wolfram (2017). France. Parties and Elections in Europe.
- Jens Rydgren (2008). France: The Front National, Ethnonationalism and Populism. Twenty-First Century Populism. Link.springer.com. с. 166–180. ISBN 978-1-349-28476-4. doi:10.1057/9780230592100_11.
- Depuis 2011, le FN est devenu "protectionniste au sens large". Liberation. 21 квітня 2014.
- Taylor, Adam (8 січня 2015). French far-right leader seeks to reintroduce death penalty after Charlie Hebdo attack. The Washington Post. Процитовано 31 березня 2015.
- Davies, 2012, с. 7.
- Victory for France's conservatives in local elections. Deutsche Welle. AP, AFP, Reuters. 30 березня 2015. Процитовано 28 лютого 2017.
- Meichtry, Stacy; Bisserbe, Noemie (19 серпня 2015). Le Pen Family Drama Splits France's Far Right National Front Party. Wall Street Journal. Процитовано 28 лютого 2017.
- Erlanger, Steven; de Freytas-Tamura, Kimiko (17 грудня 2016). E.U. Faces Its Next Big Test as France’s Election Looms. New York Times. Процитовано 28 лютого 2017.
- Van, Sonia (29 липня 2011). France – A Guide to Europe's Right-Wing Parties and Extremist Groups. Time. Процитовано 23 лютого 2016.
- The ruthlessly effective rebranding of Europe’s new far right, The Guardian, Sasha Polakow-Suransky, Tuesday 1 November 2016 06.00 GMT
- Всеукраїнське об‘єднання «Свобода» та Національний фронт Франції підписали Протокол про співпрацю
- Французьких ультраправих спонсорує російський банк, 23 листопада 2014 року, УНІАН
- Europe is trying to keep Russia from influencing its elections. The Economist. 12 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
- Turchi, Marine (27 листопада 2014). Far-right Front National's Russian loan: '31 mln euros more to follow'. Mediapart.
- Financement du FN : des hackers russes dévoilent des échanges au Kremlin [Financing of the National Front: Russian hackers unveil contacts with the Kremlin]. Le Monde (French). 3 квітня 2015.
- Марін Лі Пен — про проблему мігрантів
- Французька націоналістка Ле Пен висловила захоплення Путіним
- Lichfield, John (27 листопада 2014). €40m of Russian cash will allow Marine Le Pen's Front National to take advantage of rivals' woes in upcoming regional and presidential elections. The Independent (London).
- Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.
- Анексію Криму підтримали європейські неонацисти та комуністи (документ)
- Евронаци: кто на Западе поддерживает Путина(рос.)
- Французьким націоналістам хочеться федералізувати Україну
- Німецький міністр назвав європейських союзників Путіна фашистами
- Davies, Peter (2012). The National Front in France: Ideology, Discourse and Power. Routledge. ISBN 978-1-134-72530-4.