Національний парк Лос-Алерсес

Національний парк Лос-Але́рсес (ісп. Parque Nacional Los Alerces) — національний парк в Аргентині, розташований в провінції Чубут. 2017 року парк було включено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Національний парк Лос-Алерсес
Категорія МСОП — II (Національний парк)
Озеро Футалауфкен
42°48′27″ пд. ш. 71°53′56″ зх. д.
Розташування:	департамент Футалеуфу, Чубут, Аргентина
Найближче місто:	Вілья-Футалауфкен
Площа:	259 570 га
Водні об'єкти:	Озера Футалауфкен, Верде, Крюгер, Рівадавія, Менендес, річка Ріо-Арраянес
Заснований:	1937
Керівна організація:	Адміністрація національних парків
Вебсторінка:	Сторінка Ло-Алерсес на сайті Адміністрації нацпарків Аргентини
Країна	Аргентина
Світова спадщина ЮНЕСКО
Назва ЮНЕСКО:	Los Alerces National Park
Країна:	Аргентина
Тип:	природний
Критерії:	vii, x
Об'єкт №:	1526
Регіон ЮНЕСКО:	Латинська Америка і Вест-Індія
Зареєстровано:	2017  (41 сесія)
Статус (до анулювання):	Світова спадщина ЮНЕСКО[1]
Національний парк Лос-Алерсес у Вікісховищі

Національний парк Лос-Алерсес було створено 11 травня 1937 року декретом № 105 433. Причиною створення національного парку стало прагнення зберегти ліси дерева алерсе, яке опинилося під загрозою зникнення. Його площа становить 259 570 га, на території знаходиться велика кількість водойм, а також ліси і гори.

Національний парк Лос-Алерсес розташований в екорегіоні Вальдівійських лісів, основу яких складають дерева алерсе — гігантські хвойні, які у ХХ ст. були майже винищені через неконтрольовані вирубки. На берегах озера Менендес ростуть дерева алерсе, вік яких становить близько 4000 років, а висота — 75 м. Окрім цього, на території нацпарку зустрічаються арраян, Maytenus boaria, Austrocedrus chilensis, Lomatia hirsuta, Nothofagus antarctica, Nothofagus pumilio, Aristotelia chilensis тощо.

У Лос-Алерсес гніздяться такі види птахів як Scelorchilus rubecula, Campephilus magellanicus, Colaptes pitius, кондор андійський, сичик-горобець, Enicognathus ferrugineus, Geranoaetus polyosoma, звичайна каракара, Patagioenas araucana, Turdus falcklandii тощо. У водоймах водиться велика кількість риби, зокрема лосось і пструг. Серед ссавців зустрічаються пума, туко-туко, пуду, леопард кодкод, гемал патагонський, Lontra provocax тощо.

Серйозну проблему для адміністрації національного парку становлять інвазивні види тварин і рослин.

Понад 3000 років на території, де нині знаходиться національний парк, жили люди, нащадками яких є племена індіанців теуельче. Завдяки цьому тут можна знайти залишки їхньої зброї, наконечники стріл, голки, посуд тощо. На стінах печер збереглися зразки наскельного мистецтва.

Найближчим до національного парку містом є Вілья-Футалауфкен, де знаходиться адміністрація парку, музей, інформаційний центр, кемпінги, заклади громадського харчування тощо. Найближчий аеропорт знаходиться у місті Ескель (38 км від нацпарку). Територією парку прокладено понад 20 туристичних маршрутів.

У березні 2015 року нацпарк постраждав від масштабних лісових пожеж, які знищили 1500 га лісу. Пожежа у січні 2016 року знищила 1700 га лісів. В обох випадках причиною займання став підпал.