Національний природний парк «Тузловські лимани»

З 1996 року система лиманів Шагани-Алібей-Бурнас є частиною Рамсарських водно-болотних угідь України, а отже має особливий охоронний статус[1].

Національний природний парк було створено 1 січня 2010 року згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів Північного Причорномор'я.

В структурі парку є науково-дослідний центр, де вивчають флору та фауну краю. Понад 700 видів рослин вивчають ботаніки, а понад 260 видів птахів — орнітологи. Також тут є спеціалісти, які вивчають амфібій, рептилій, ссавців, комах тощо[1].

Береги лиману Алібей

До території Національного природного парку «Тузловські лимани» в установленому порядку погоджено включення 27865 гектарів земель державної власності, а саме: 2022 гектара земель запасу (у тому числі 316,831 гектара земель Піщаної коси Чорного моря та 1705,169 гектара земель водного фонду (частина лиманів Шагани, Алібей та Бурнас), що надаються національному природному парку в постійне користування та 25843 гектара земель (у тому числі 3233,18 гектара земель запасу, 541 гектара земель, що перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Саратське лісове господарство», 21186,03 гектара земель водного фонду (частина лиманів Шагани, Алібей, Бурнас, а також лимани Солоне, Хаджидер, Карачаус, Будури, Мартаза, Магала, Малий Сасик, Джантшей) та 882,79 гектара прилеглої акваторії Чорного моря шириною 200 метрів), що включаються до складу національного природного парку без вилучення.

Згідно з Указом Президента України, Кабінету Міністрів України було доручено виконання наступних завдань:

1. забезпечити:
   1. вирішення питання щодо утворення адміністрації національного природного парку «Тузловські лимани» та забезпечення її функціонування;
   2. затвердження у шестимісячний строк у встановленому порядку Положення про національний природний парк «Тузловські лимани»;
   3. підготовку протягом 2010—2011 років матеріалів та вирішення відповідно до законодавства питань щодо надання у постійне користування національному природному парку «Тузловські лимани» 2022 гектарів земель запасу (у тому числі 1705,169 гектара земель водного фонду), а також розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та проєкту землеустрою з організації та встановлення меж території Національного природного парку, отримання державних актів на право постійного користування земельними ділянками;
   4. розроблення протягом 2010—2012 років та затвердження в установленому порядку Проєкту організації території національного природного парку «Тузловські лимани», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів;
2. передбачати під час доопрацювання проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та підготовки проєктів законів про Державний бюджет України на наступні роки кошти, необхідні для функціонування Національного природного парку «Тузловські лимани».

Указ Президента України було прийнято на підставі відповідного проєкту створення, підготовку якого забезпечено спільними зусиллями Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, Одеської обласної державної адміністрації, науковців Одеського національного інституту ім. І. І. Мечникова та Південного наукового центру НАН України та Міносвіти України, державного підприємства «Одеський інститут землеустрою» за сприянням Татарбунарської районної громадської екологічної організації «Відродження».

Колонія крячків рябодзьобих на косі в парку

Рожеві пелікани на лимані Тузлівської групи

В парку знаходяться понад 40 видів рідкісних видів птахів, які входять як до української, так і до міжнародної Червоної книги[1]. У парку можна побачити майже 300 видів птахів, у місцевих водоймах живе близько 60 видів риб, 37 видами представлені ссавці. Для деяких птахів лимани є своєрідною «перевалочною станцією» на шляху до Азії та Африки, деякі — гніздяться та зимують прямо на лиманах[2][3][4][5].

На початку 2000-х років на території Національного природного парку «Тузловські лимани» з`явилися шакали, з тих пір вони добре освоїлися на місцевості, де є досить хороші умови для їх безпечного життя та харчування[6].

Територія Національного природного парку «Тузловські лимани» характеризується різноманітними заплавними ландшафтами, специфічною флорою та фауною. Фітоценози Тузловської групи лиманів Алібей, Шагани і Бурнас відрізняються за флористичним складом, просторовим положенням та площею, яку вони займають у різних частинах внаслідок особливостей ґрунтів та гідрорежиму певних ділянок. Тут зростають види рослин і тварин, занесені до Червоної книги Чорного моря, Червоної книги України, Червоного списку Одеської області та Європейського Червоного списку. Наявні рідкісні формації морської трави морської трави Zostera noltii Hornem (Zostereta), що занесені до Зеленої книги України. В кінці весни - на початку літа, надзвичайно прекрасними килимами на берегах лиманів стеляться поля Маку (Papaver) — роду рослин з родини макових (Papaveraceae), який об'єднує понад 100 видів рослин, з великими червоними (рідше рожевими, жовтими або білими) квітками[7].

Станом на кінець вересня 2020 року, у Національному природному парку «Тузловські лимани» через порушення водообміну висохли п'ять з 13 лиманів. Причиною такого стрімкого висихання стало порушення водообміну між заповідними водоймами і Чорним морем[8].

Однак вже навесні 2021 року, на піщаній косі, що розділяє Чорне море і лимани, з'явилася вимоїна по якій морська вода почала надходити у лимани, отже пересихання лиманам - вже не загрожує. Довжина каналу становить - 80 метрів, максимальна глибина - 2 метри, а ширина близько - 12 метрів. Таким чином, порушений водообмін було відновлено, як на думку науковців природного парку, самою природою[9].

Створення Національного природного парку «Тузловські лимани» та надання території заповідного статусу дозволить зберегти її унікальність та забезпечити постійне наукове спостереження, своєчасне реагування на негативні тенденції деградації та можливість їх припинити, зберегти цілісність ланок природних процесів життєдіяльності чисельних видів рослинного і тваринного світів. Створення національного природного парку «Тузловські лимани» збільшило частку природно-заповідного фонду області з 3,8 % до 4,6 % і є частиною процесу формування регіональної екологічної мережі та національної екологічної мережі держави.

Піщано-мулисті коси лиману Шагани

7 грудня 2016 року, Міністерство екології та природних ресурсів України під керівництвом Семерака Остапа Михайловича призначило на посаду директора Національного природного парку «Тузловські лимани» Віталія Чакіра[10], який на конкурсі не зміг відповісти на жодне фахове питання. Під час відповіді він сказав, що за спеціальністю є менеджером-економістом[11]. Рекомендації щодо Чакіри надали Одеська облрада і Татарбунарська райрада[12].

Виконуючий обов'язки (на той час) керівника Національного парку «Тузловські лимани» — доктор біологічних наук за спеціальністю «Екологія» — Іван Русєв обурився таким призначенням, і заявив: "Як тільки я приступив до управління НПП «Тузловські лимани», дзвонить мені якийсь Могильников і пропонує угоду: «… будеш дружити зі мною і з ОК "Граніт", який я створив, будемо разом управляти ресурсами Тузловського лиману … я людина відома і вхожа в міністерство екології, знаю начальника Департаменту заповідної справи Іваненка І. і можу знайти підхід, дати скільки треба і домовитися, щоб ви не були в.о., а вас відразу б затвердили директором … А кандидат Чакір В. приходив до мене від Могильникова і намагався мене схилити до пошуку варіантів "дружби" з Могильниковим»[12].

Віталій Чакір, що став «зіркою ютуба», відмовився від посади після розміщеного в мережі відео конкурсу[11]. Разом з тим, глава Одеської облорганізації «Батьківщина», перший заступник голови Одеської облради Олег Радковський висловив думку, що Віталій Чакір був найоптимальнішою кандидатурою на цю посаду, так як має високу професійну кваліфікацію[13].

В. о. керівника Національного парку «Тузловські лимани» Іван Русєв не став учасником цього конкурсу, і пояснив чому: «Після чергового сьогоднішнього фарсу в Міністерстві екології з конкурсом на директора НПП „Тузловські лимани“, де рівень корупції зашкалює і вона „гніздиться“ в самому Департаменті заповідної справи, я не можу прийняти правила "наперсточників". Не для того я віддав понад 30 кращих років свого життя охороні природи і формування заповідних територій в нашому Українському Причорномор'ї виключно на громадських засадах і за своїм переконанням»[14].

• У 2016 році, фермерське господарство «Фаворит-Т» (керівник — Тараненко Ю. В.), розорало прибережну захисну смугу (ПЗС) лиману Алібей — урочище Бекір. Дана ділянка дуже важлива для транзиту перелітних птахів, де вони зупиняються під час весняних та осінніх перельотів для відпочинку, харчування та відновлення сил, втрачених під час нелегких подорожей. Особливо цю місцину вподобали сірі степові журавлі — рідкісні гарні та величні птахи, через це Парк дав ділянці назву «Журавлине поле». Звернення до поліції 2016 року, на жаль, результатів не дало, кримінальна справа була закрита нібито за відсутністю складу злочину. Звернення 2017 року до Білгород-Дністровської місцевої прокуратури також було марним. У грудні 2017 року, керівник ФГ «Фаворит-Т», натхненний відсутністю покарання і спраглий до дармового заробітку, знову розорав «Журавлине поле». Керівництво парку звернулося із заявою до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області. І нарешті - спрацювало. За результатами розслідування на порушника — ФГ «Фаворит-Т» було складено протоколи про адміністративні правопорушення за двома статтями. ФГ «Фаворит-Т» мала сплатити штрафи та відшкодувати державі завдані збитки. Особливо обурливим в даній ситуації було те, що Тараненко Ю. В. був депутатом Татарбунарської районної ради, до того ж - членом постійної комісії з питань екології, раціонального природокористування та рекреаційної діяльності![15].

• 2 червня 2021 року, за процесуального керівництва прокурорів Білгород-Дністровської окружної прокуратури повідомлено про підозру 46-річному чоловіку у самовільному зайнятті та забудові земельної ділянки та водного простору в межах території нацпарку «Тузловські лимани» (ч. 4 ст. 197-1 КК України). З’ясовано, що ще в березні 2021 року, ділок самовільно розпочав будівництво причалу на піщаній косі узбережжя Чорного моря біля с. Лебедівка Тузлівської сільської громади Білгород-Дністровського району Одеської області. Підозрюваний організував перевезення будівельного сміття та формування з нього насипу у морі довжиною близько 70 метрів. Довкіллю завдано шкоди, розмір якого встановлюється. Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюють слідчі Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області[16].

• 30 жовтня 2021 року, з посиланням на інформацію поліції Одеської області, співробітники Національного парку «Тузловські лимани» за підтримки 80 поліцейських та нацгвардійців знищили гарди, які браконьєри використали для лову кефалі. Гарди повністю перекривали канал на піщаній косі біля с. Лебедівка Білгород-Дністровського району, через який риба намагалася мігрувати до моря. «Демонтаж пройшов без порушень, правоохоронці запобігали виникненню можливих конфліктних ситуацій, забезпечували правопорядок під час усіх робіт на території Національного парку», - зазначили у поліції[17][18].

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національний природний парк «Тузловські лимани»

• Офіційний сайт Парку
• Указ Президента України Про створення національного природного парку «Тузловські лимани» від 01.01.2010 № 1/2010. Верховна Рада України.
• На Одещині стали національним природним парком «Тузловські лимани». Природа України.
• Відео відповідей Віталія Чакіри
• Мінекології може призначити керувати заповідником людину, яка не знає, що таке екосистема
• bessarabiainform.com
• Пост в Фейсбуці Івана Русєва
• Сайт НПП «Тузловські лимани»
• insta сторінка https://instagram.com/npp.tuzlim0101