На Західному фронті без змін

Оповідь у романі ведеться від імені молодого хлопця Пауля Боймера, який разом зі своїми сімома однокласниками потрапив на фронт під час Першої світової війни. Він розповідає про все, що відбувається зі звичайними солдатами під час війни. Участь у бойових діях на Західному фронті, життя під час більш-менш спокійних днів, перебування у шпиталях і коротких відпустках вдома. Ремарк називає цих молодих людей «втраченим поколінням», бо вони через душевні й психологічні травми, отримані під час війни, не зможуть уже адаптуватися до «нормального» мирного життя. Ця проблема є однією з найважливіших у романі.

Тодішня німецька влада цього твору не схвалила, оскільки він суперечив правоконсервативній воєнній літературі, яка плекалася в епоху Веймарської республіки, котра намагалася виправдати програну Німеччиною війну і героїзувати її солдат.

Спочатку Ремарк запропонував видати роман найавторитетнішому видавцю Веймарської республіки Самюелю Фішеру. Він підтвердив високий літературний рівень твору, але публікувати відмовився, сказавши, що ніхто зараз не захоче читати книгу про Першу світову війну. Після карколомного успіху роману Фішер визнав, що це рішення стало однією з найбільших помилок його кар'єри.

Після відмови Ремарк віддав рукопис у видавництво «Haus Ullstein». Його було написано маленькими літерами, між рядками були великі проміжки, у тексті — безліч правок. Там роман погодилися видати. Проте ці видавці теж боялися невдачі, тому вирішили перестрахуватися. У договорі, який запропонували підписати Ремарку, містився пункт, відповідно до якого письменник зобов'язувався відпрацювати витрати на публікацію роману в ролі журналіста, якщо твір зазнає невдачі. Крім того, рукопис надіслали на рецензування літературознавцям і учасникам Першої світової. На основі їхніх зауважень і побажань Ремарка попросили переробити твір.

8 листопада 1928 р., напередодні 10-ї річниці перемир'я, текст роману публікують у берлінській газеті «Vossische Zeitung». Ремарка представляють як звичайного солдата, який не має жодного літературного досвіду. А роман він, мовляв, написав для того, аби виговоритися і звільнитися від отриманої на війні душевної травми. Передмова видавництва звучала так: «„Vossische Zeitung“ вважає себе зобов'язаною видати цей „автентичний“, вільний і правдивий документальний звіт про війну».

З 10 листопада 1928 р. в газеті почали публікувати уривки роману. Його успіх перевершив навіть найсміливіші очікування видавців — наклад видання виріс у кілька разів. У редакцію почали приходити тисячі листів від читачів, які дякували за «неприкрашений опис війни».

На момент виходу книги 29 січня 1929 р. вже було зроблено понад 30 тис. попередніх замовлень роману. Видавництву довелося друкувати тираж роману паралельно на кількох типографіях. Уже 7 травня 1929 р. роман видали накладом в 500 тис. примірників. Так роман «На Західному фронті без змін» став найбільш популярним і тиражним виданням за всю історію Німеччини. Того ж року його переклали 26 мовами.

У 1933 р. Еріх Марія Ремарк був змушений виїхати з Німеччини, бо потрапив у немилість до Націонал-соціалістичної партії. Політична сила Адольфа Гітлера перемогла на виборах, отримавши, зокрема, в Оснабрюку, рідному містечку письменника, майже третину голосів. Гітлерівці вважали, що роман «На Західному фронті без змін» охолоджував патріотизм німців. Адольф Гітлер готувався до нових завоювань — пацифіст Ремарк йому не подобався. У Німеччині палили книги письменника, піддавали репресіям родину[1].

• Пауль Боймер — головний герой роману, від імені якого ведеться розповідь. Загинув у жовтні 1918 року.
• Станіслав Качинський — 40-літній товариш Пауля, загинув наприкінці війни.
• Тьяден — слюсар.
• Мюллер П'ятий — на фронті вчив закони фізики, сподіваючись скласти екзамени вдома. Загинув від поранення в живіт.
• Гайє Вестгуз — торфяник. Загинув від поранення в спину.
• Детерінг — селянин. Дезертував додому, але його було спіймано.
• Франц Кеммеріх — однокласник Пауля; помер після ампутації ноги.
• Канторек — класний керівник, що заохочував учнів йти на фронт.
• Альберт Кроп — мав найяснішу голову, йому було ампутовано ногу в католицькій лікарні.

• 1930 р. вийшов американський фільм «На Західному фронті без змін» режисера Льюїса Майлстоуна. Він отримує відразу два «Оскари»: в номінації «Найкращий режисер» та «Найкращий фільм».
• 1979 р. режисер Делберт Манн зняв телевізійний фільм «На Західному фронті без змін».
• 2016 р. — американський фільм «На Західному фронті без змін», режисер Роджер Дональдсон.

• Еріх Марія Ремарк. На Заході без змін. Переклад з німецької: Михайло Балицький. Харків: Рух. 1929. 204 стор.[2][3]
• Еріх Марія Ремарк. На західному фронті без змін. Переклад з німецької: Жозефіна Бурґардт; вступна стаття: В. Іванушкін. Київ: Сяйво. 1929. 182 стор.[2][3]
  • (передрук) Еріх Марія Ремарк. На західному фронті без змін. Переклад з німецької: Жозефіна Бурґардт; Харків: Український робітник, 1930. 127 стор.[3]
  • (передрук) Еріх Марія Ремарк. На західньому фронті без змін. Переклад з німецької: Жозефіна Бурґардт; передмова: Карл Радек. Вінніпег: Накладом Робітничо-фермерської видавничого товариства. 1930. 230 стор.
• Еріх Марія Ремарк. Твори в 2-х томах. Київ: «Дніпро», 1986. 573 стор. (Т. 1), 768 стор. (Т. 2).
  • На Західному фронті без змін (Т. 1). Переклад з німецької: Катерина Гловацька.
  • Три товариші (Т. 1). Переклад з німецької: Микола Дятленко та Аркадій Плют.
  • Тріумфальна арка (Т. 2). Переклад з німецької: Євген Попович.
  • Чорний обеліск (Т. 2). Переклад з німецької: Євген Попович.
• Еріх Марія Ремарк. «На західному фронті без змін». Переклад з німецької: Дарія Радієнко; художник-ілюстратор: І. І. Яхін; художник-оформлювач: Л. Д. Киркач-Осипова. — Харків: «Фоліо»; Київ: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2008. — 254 стор. ISBN 978-966-03-3854-8.
• Еріх Марія Ремарк. «На західному фронті без змін». Переклад з німецької: Євген Попович. Харків: «Фоліо», 2008, 254 стор. ISBN 978-966-03-3654-8.
• Еріх Марія Ремарк. «На Західному фронті без змін. Повернення. Три товариші». Переклад з німецької: Наталка Сняданко, Катерина Гловацька, Микола Дятленко та Аркадій Плют. Харків: КСД, 2014, 912 стор. ISBN 978-966-14-7194-7.
  • «На Західному фронті без змін». Переклад з німецької: Катерина Гловацька.
  • «Повернення». Переклад з німецької: Наталка Сняданко.
  • «Три товариші». Переклад з німецької: Микола Дятленко та Аркадій Плют.
• Еріх Марія Ремарк. «На Західному фронті без змін». Переклад з німецької: Катерина Гловацька. Харків: КСД, 2018, 240 стор. ISBN 978-617-12-4314-9.

• Переклади українською творів Еріха Ремарка в електронній бібліотеці «Чтиво».