На двох планетах

Троє німецьких вчених відправляються на повітряній кулі до Північного полюса. Майже досягнувши мети, аеронавти помічають внизу дивної форми будівлю (в ті часи існування великого полярного архіпелагу мало ким оскаржувалося). Далі з’ясовується, що куля потрапила під дію антигравітаційного («абаричного» в термінології роману) поля, створеного між будівлею на землі і кільцевою Станцією, розташованою на навколоземній орбіті точно над північним полюсом на висоті радіуса Землі. Помітивши вторгнення людей ззовні, господарі станції відключають поле, і вчені потрапляють у полон. З’ясовується, що вже близько півстоліття тому (тобто в 1850-ті роки) на Землю прилетіли марсіани, які називають себе нуме. На рідній планеті марсіани створили ідеальну державу — Сполучені Штати Марса, колись засновані одним з марсіанських народів Південної півкулі, саме ця нація взяла на себе функцію перетворення пустель, побудувавши колосальну систему каналів. Товариство марсіан — втілена утопія. Людей обслуговують численні автомати, не існує проблеми голоду — створена синтетична їжа тощо. Також марсіани вже дуже давно не вели воєн. Зовні і біологічно марсіани майже не відрізняються від людей, однак володіють розвиненим інтелектом і емоціями. Їх очі набагато більші, ніж у людей. Володіють вони і деякими емпатичними здібностями. Місія марсіан на Землі — надати благотворну дію на хід людської історії, і підняти земних людей до свого рівня розвитку. Однак, навіть при знайомстві з марсіанами, земні люди чинять їм опір, і коли марсіани відкрито оголошують про свої наміри, Англія починає війну проти марсіанських колоністів. Земні нації роз’єднані, і після контратаки марсіан, починається світова імперіалістична війна за переділ колоній все тих же земних держав. В результаті марсіанам довелося оголосити Землю своїм протекторатом і роззброїти земні армії силою. Характерно, що до останнього чинила опір Росія, яка склала зброю тільки після руйнування Кронштадта і Москви. Земля платить данину енергією, яка здобувається з сонячного випромінювання, вдвічі більш інтенсивного порівняно з Марсом.

Нові технології, впроваджувані марсіанами, швидко стали надбанням усього людства, швидко поширюється гасло «Марсіанська культура без марсіан». Таємне товариство Ліги Людства зуміло відтворити гравітаційні технології марсіан і навіть вдосконалити їх, після чого марсіани пішли з Землі, уклавши мирний договір.

Курд Лассвіц, хоча і був філологом за освітою, жваво цікавився новітніми астрономічними відкриттями. Його опис Марса стоїть ближче до гіпотез Джованні Скіапареллі, ніж до гіпотез Персіваля Ловелла, іншими словами, планета — квітучий будинок стародавньої цивілізації, а не вмираючий світ, що потребує «життєвого простору». Книга Лассвіца вийшла у світ майже одночасно з «Війною світів» Герберта Уеллса, і тому не отримала популярності в світі: так, англійський переклад був опублікований тільки в 1971 році. Він був скорочений на 40 % порівняно з оригіналом[2] Російський переклад С. Парнок і Б. Горнунга (скорочений) був вперше опублікований у 1925 році, вже після виходу в світ «Аеліти» А. Толстого і барсумских романів Е. Берроуза.

У Німеччині роман залишається популярним донині, і навіть послужив джерелом натхнення для Вернера фон Брауна і Вальтера Гомана. Існує версія, що ідеї роману сильно вплинули на творчість Хьюго Гернсбека, а через нього — і на весь фантастичний жанр[3].

Єдиний в світі повний переклад вийшов українською мовою у львівському видавництві «Мендорлі» в 2016 році. Автор перекладу — Святослав Зубченко.

• Курд Ласвіц. На двох планетах. Переклад з німецької: Святослав Зубченко. Львів: Мендор І. І., 2016. – 592 с. – ISBN 978-966-97552-1-6

• http://www.fantlab.ru/work172077
• Auf zwei Planeten. The Internet Speculative Fiction Database. Процитовано 23 травня 2016.
• Kurd Laßwitz. Auf zwei Planeten : Roman in zwei Büchern (нім.). Die Erstausgabe erschien 1897. Процитовано 23 травня 2016.
• http://royallib.com/book/lasvits_kurd/na_dvuh_planetah.html

• Уривок українського перекладу роману