Негровець

Не́гровець (угорська назва — Felsőkalocsa, словацька — Negrovec)  — село в Закарпатській області, Хустського району. Розташоване за 20 км від Міжгір'я, над селом підноситься гора Негровець (1707,3 м).

село Негровець
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Хустський район
Громада Колочавська сільська
Рада Негровецька сільська рада
Код КАТОТТГ UA21120170050027376
Основні дані
Засноване 1463
Перша згадка 1463 (559 років)[1]
Населення 2231
Площа 0,624 км²
Густота населення 3575,32 осіб/км²
Поштовий індекс 90042
Телефонний код +380 3146
Географічні дані
Географічні координати 48°27′42″ пн. ш. 23°38′26″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 654 м
Водойми р. Теребля
Місцева влада
Адреса ради с. Негровець, 103
Карта
Негровець
Негровець
Мапа

 Негровець у Вікісховищі

Історія
Церква Св. Архангела Михайла, XVIII ст., 1818 р.

Перша згадка про село — 1463 р. Населення: 2231 чоловік. Колишня назва — Верхня Колочава. У 1657 році село було знищене польськими військами.

Найцікавіша споруда села, яка зустрічає всіх, хто прямує з Синевира,— шпиляста дерев'яна святиня — Церква Св. Архангела Михайла (1818 р).

У селі Негрівці, що дістало назву від однієї з найвищих вершин у наших Карпатах — гори Негровець, є два храми: Горішній — Миколая і Долішній — Михайла, обидва XVIII ст.

Церква Миколая повторює тип храму Колодного, але, очевидно, була пізніше перероблена; у неї з'явились трикутний фронтон на західному фасаді та не властивий архітектурі дещо сухого рисунка верх у стилі віденського бароко. В споруді немає цільності композиції, єдиного ладу пропорцій. Це пояснюється тим, що верх переробляв не тесля, обізнаний з дерев'яним будівництвом, а міський майстер, який звик мати справу з формами кам'яних будівель

Церква св. арх. Михайла. 1995.

Нову муровану базилічну церкву збудовано греко-католицькою громадою, а стару залишено православним.

Храм постав заслугою будівельників на чолі з Іваном Суботою та Михайлом Рущаком та активістів громади — Юрія Рущака, Василя Рущака, Юрія Росохи. Кошти надходили із сусідніх сіл та із сіл Львівщини та Івано-Франківщини, а матеріали забезпечили місцеві підприємства.

Михайлівська церква 1760 р. (дерев.) і дзвіниця 1760 р.

Церква Михайла (один з найкращих зразків храмів з баштами) повторює за композицією новоселицьку, з тією тільки різницею, що у неї перехід від гранчастої башти до шпиля зроблений за допомогою невисокої чотиригранної пірамідальної покрівлі. Крім того, башта відсунута глибше, бо перед бабинцем є доволі глибокий ґанок з відкритою аркадою-обходом над ним. Нижній масив слабо розчленований опасанням, що обходить навколо храму, зливаючись з покрівлею апсиди. Пропорції досить широкого в основі шпиля добре в'яжуться з кремезною баштою. Обрисований твердою рукою мужній її силует енергійно виростає з високого пагорба. Недалеко по кам'янистому річищу піниться Теребля, а за селом височіє чорно-синій Негровець, що здається грізним владикою гір із завжди похмурим чолом.

У храмі впадає в око не тільки першокласний іконостас, але й багато інших старіших ікон. Майстер добре розрахував оптичне сприймання декоративного монументального живопису.

Біля села розташований гідрологічно-ботанічний заказник — Болото Глуханя.

Через село тече річка Негровець, яка впадає у Тереблю.

Село Негровець, що розташовано в межах Національного природного парку «Синевир», має багато цікавих туристичних об'єктів, одним з яких є гора Косий Верх.

Туристичний маршрут «Глуханя — Косий Верх» приваблює своїми краєвидами, мальовничою природою та смачною мінеральною водою, яку місцеве населення називає «боркут». Маршрут розроблений Національним природним парком «Синевир» та розташований на території Негровецького природоохоронного науково-дослідного відділення. Тут можна побачити вражаючі краєвиди сіл Синевир і Негровець, гори Кам'янка, Пішконя і Негровець.

Протяжність туристичного маршруту «Глуханя — Косий Верх» становить 5 км і пролягає на висоті від 603 до 956 м над рівнем моря. На початку шляху відвідувачам пропонується ознайомитися з цікавою флорою болота Глуханя.

Глуханя — найбільше сфагнове оліготрофне болото в Ґорґанах, яке має науково — пізнавальне та водорегулююче значення. На болоті ростуть 15 видів рідкісних і зникаючих рослин, такі як: журавлина звичайна, шейхцерія болотна, лікоподіелла заплавна і комахоїдна росичка круглолиста.

Присілки

Потік

Потік - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Негровець  рішенням облвиконкому Закарпатської області №517 від 26.12.1966

Перша згадка у 18 ст.

люди спочатку оселились в урочище Потік, що й стало початком села Негровець.

Храм Св. Архангела Михаїла збудували із смереки в ХVIII сторіччі в урочищі Потік у бойківському стилі, з трьома верхами.


Імшадь - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Негровець

Згадки:  1745: Imsád (Mikovinyi), 1780-1: Imsád, Imsádi (MTH. 34), 1789: Emsady, Emsadij (uo.), 1804: Emsad (Korabinszky), 1808: Imsád, Imsad (Lipszky: Rep. 284), 1828: Imsád (Nagy 196), 1838: Imsád (Schem. 62), 1851: Imsád (Fényes 2: 134), 1892: Kalocsa-Imsád (Imsadj) (Hnt.), 1898: KalocsaImsád (Hnt.), 1911: Imšad, Verchnjaja Koločava (uo.), 1930: Imšady (uo. 72).

храм Святителя Миколая, 1796

Має значні розміри , високий, спільний для нави і вівтаря дах, що нетипово для барокових церков Міжгірщини, вежу над бабинцем з розвинутим бароковим завершенням.

Несподівано для місцевих церков вирішено головний фасад: західний схил даху не виноситься похилою площиною над бабинцем, а утворює вертикальний трикутний фронт. Можливо це свідчення переробок. На вежі написано дату – 1843. У 1893 р. цісар Австро – Угорщини дарував 100 форинтів на ремонт церкви і фари. Ґанок на різблених стовпичакх терпер закрито скляною верандою. Дахи й опасання покрито цинковою бляхою. Карнизи дахів декоровано насічкою. Насічка декорує також весь переметр широкої колоди південного зрубу нави. Старий іконостас замінено новим. Біля церкви стоїть дерев’яна, майстерно зроблена, двоярусна дзвіниця під чотирисхилим шатром, що несе 4 дзвони.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2195 осіб, з яких 1055 чоловіків та 1140 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 2231 особа.[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

МоваВідсоток
українська 99,46 %
російська 0,54 %

Постаті
  • Пойда Василь Васильович (1983—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Росоха Василь Юрійович (1992—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Клевець Мирон Юрійович[5] (1 квітня 1938 — 15 травня 2015) — фізіолог, доктор біологічних наук (1993), заслужений професор Львівського націона́льного університе́ту і́мені Іва́на Франка́ (2004), завідувач кафедри фізіології людини і тварин (1991—2010), член Українського фізіологічного та Українського біофізичного товариства, редакційної колегій «ВЛУ. Серія біологія» та «Наук. віснику Волинського ун-ту», автор більш як 230 наукових праць, керівник 6 кандидатських та 4 докторських дисертацій.

Примітки
  1. Бібліотека села Негровець
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
  5. Заслужені професори Львівського націона́льного університе́ту і́мені Іва́на Франка́ Клевець Мирон Юрійович.

Джерела та посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.