Нед Зелич

Народився 4 липня 1971 року в місті Сідней. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Канберра» та АІС (Австралійський Інститут Спорту).

У дорослому футболі дебютував виступами за команду клубу «Сядней Кротія» та «Сідней Юнайтед». На молодіжному рівні виступав також за клуб «Кротія Дікін».

Більшу частину 1990-их років Зелич провів в Європі, в основному виступаючи за «Боруссію» (Дортмунд), в складі якої Нед дійшов до фіналу Кубку УЄФА, програвши в фіналі туринському «Ювентусу», а також став переможцем німецької Бундесліги в 1995 році. Більшість часу, проведеного у складі «Боруссії», був основним гравцем захисту команди. Нетривалий час перебував у складі представника англійської Прем'єр-ліги КПР, перейшовши за рекордні на той час для клубу 1 250 000 фунтів стерлінгів[1], в якому він або був травмований або постійно був чимось незадоволений. Після лише 11 зіграних матчів у Прем'єр-лізі в футболці клубу з Західного Лондона, він перейшов до німецького «Айнтрахта» з Франкфурта-на-Майні[2].

А вже через декілька місяців підписав контракт з французьким «Осером». В «Осері», замінивши Лорана Блана, який перейшов до каталонської «Барселони», взяв участь у розіграші Лізі чемпіонів. У липні 1996 року Зелич був викликаний до команди Усіх Зірок Світу, щоб зіграти проти Бразилії на стадіоні «Гаянтс», у Нью-Йорку. Команда Усіх Зірок тренувалав переможець Євро 1992 зі збірною Данії, Ріхард Меллер-Нільсен, а сама команда складався з таких гравців, як Юрген Клінсманн, Джордж Веа, Марсель Десаї, Лотар Маттеус, Давід Жинола та Фернандо Редондо. 1998 року уклав контракт з клубом «Мюнхен 1860» з Бундесліги, у складі якого провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Мюнхена 1860» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. У футболці клубу зіграв 102 матчі.

У 2002 році переїхав до Японії, щоб виступати в місцевій Джей-лізі під керівництвом нідерландських тренерів Ганса Офта та Віма Янсена, у складі клубу «Урава Ред Даймондс» став володарем Кубку Японії. В липні 2004 року підписав 1-річний контракт з австрійським клубом «Ваккер» (Інсбрук).

Протягом 1989–1992 років залучався до складу молодіжної збірної Австралії. На молодіжному рівні зіграв у 24 офіційних матчах, забив 6 голів.

1991 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Австралії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у формі головної команди країни 34 матчі, забивши 3 голи. В 1999 році через конфлікт з головним тренером національної збірної Френком Фаріною до лав збірної більше не викликався. Зелич був капітаном австралійської збірної, яка виступала та посіла 4-те місце на літніх Олімпійських іграх 1992 року в Барселоні.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка конфедерацій 1997 року у Саудівській Аравії.

Зелич — старший брат колишнього футболіста, а зараз актора Івана Зелича і телеведучої Люсі Зелич[3].

[4]

• Бундесліга («Боруссія» (Дортмунд)):
  • Чемпіон (1): 1994/95

• Ліга Умаглесі (Динамо (Тбілісі)):
  • Чемпіон (1): 2007/08

• Кубок Джей-ліги
  • Володар (1): 2003

• Кубок УЄФА
  • Фіналіст (1): 1992/93

• Кубок конфедерацій
  • Фіналіст (1): 1997

• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Нед Зелич на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Нед Зелич на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
• Нед Зелич на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Нед Зелич на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Профіль гравця на сайті footballdatabase.eu