Нейолова Марина Мстиславівна

Закінчила Ленінградський державний інститут театру, музики та кінематографії (1969). З 1974 р. працює у театрі «Современник».

• 1968: «Стара, стара казка» (Принцеса, її Совість і дочка трактирника)
• 1970: «Колір білого снігу» (Надя, контролер метрополітену)
• 1971: «Тінь» (Аннунціата, дочка господаря готелю)
• 1972: «Монолог» (Ніна)
• 1972: «Принц і жебрак» (принцеса Єлизавета)
• 1973: «Зламана підкова» (Лейда)
• 1975: «Ольга Сергіївна» (Лєна, сестра Курдюмова)
• 1976: «Просто Саша» (Саша Неродова)
• 1976: «Слово для захисту» (Валентина Костіна)
• 1978: «Красень-чоловік» (Зоя Василівна)
• 1979: «Осінній марафон» (Алла)
• 1979: «Фантазії Фарятьєва» (Олександра)
• 1980: «Дами запрошують кавалерів» (Аня Позднякова, товарознавець)
• 1982: «Транзит» (Тетяна Шульга)
• 1984: «Чужа дружина і чоловік під ліжком» (Ліза)
• 1988: «Дорога Олено Сергіївно» (Олена Сергіївна)
• 1991: «Тінь, або Може бути, все обійдеться» (Юлія Джулі)
• 1993: «Ти в мене одна» (Наталія Анатоліївна, лікар, дружина Євгена)
• 1993: «Тюремний романс» (слідчий Олена Шемелова)
• 1998: «Сибірський цирульник» (мати Толстого)
• 2002: «Азазель» (леді Естер)
• 2002: «Леді на день»

Знялась в українських фільмах:

• 1977: «Фотографії на стіні»
• 1983: «Карусель» (т/ф, Анна).

• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.292;
• УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.928;
• Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.371—372.

• Офіційний сайт
• Марина НЕЙОЛОВА: Всі баталії актора — на сцені
• Душа й пітьма. Марина Нейолова. Ексклюзив про найголовніше