Нектаринка барвиста

Нектари́нка барвиста[2] (Leptocoma sperata) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає на Філіппінах та в Індонезії. Мангрова нектаринка раніше вважалася конспецифічною з барвистою нектаринкою.

?
Нектаринка барвиста

Барвисті нектаринки
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Нектаркові (Nectariniidae)
Рід: Нектаринка (Leptocoma)
Вид: Нектаринка барвиста
Leptocoma sperata
(Linnaeus, 1766)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Certhia sperata Linnaeus, 1766
Nectarinia sperata (Linnaeus, 1766)
Посилання
Вікісховище: Leptocoma sperata
Віківиди: Leptocoma sperata
ITIS: 916413
МСОП: 103795170
NCBI: 994795

Таксономія

Барвисті нектаринки (підвид L. s. juliae)

В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис барвистої нектаринки до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком із Філіппін. Він використав французьку назву Le grimpereau pourpré des Philippines та латинську назву Certhia Philippensis Purpurea[3]. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури[4]. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном[4]. Одним з цих видів була барвиста нектаринка, для якої Лінней придумав біномінальну назву Certhia sperata[5]. У 1850 році німецький орнітолог Жан Луї Кабаніс помістив барвисту нектаринку до роду Leptocoma[6].

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:[7]

Поширення і екологія

Барвисті нектаринки мешкають на Філіппінах, а також на індонезійських островах Дераван на схід від Калімантану. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, мангрових лісах та на плантаціях.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Leptocoma sperata.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (French, Latin). Volume 3. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 655–658, Plate 31 figs 2, 3.
  4. Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History 28: 317–335. Архів оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 26 грудня 2021.
  5. Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin). Volume 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 186.
  6. Cabanis, Jean; Heine, Ferdinand (1850). Museum Heineanum : Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt (German, Latin). Volume 1. Halberstadt: R. Frantz. с. 104.
  7. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 грудня 2021.

Джерела

  • Rasmussen, P.C., and J.C. Anderton. 2005. Birds of South Asia. The Ripley guide. Volume 2: attributes and status. Smithsonian Institution and Lynx Edicions, Washington D.C. and Barcelona.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.