Немирович-Данченко Варвара Іванівна

Варва́ра Іва́нівна Немиро́вич-Да́нченко (по сцені Немирович; Світланова; нар. 1856(1856) — пом. 1901) — опереткова та драматична акторка українсько-вірменського походження, відома за виступами в київському театрі «Соловцов», сестра Володимира і Василя Немировичів-Данченків.

Немирович-Данченко Варвара Іванівна
Народилася 1851
Померла 1901
Країна  Російська імперія
Діяльність акторка
Заклад Театр «Соловцов»
Батько Q109746950?
Брати, сестри Немирович-Данченко Володимир Іванович і Немирович-Данченко Василь Іванович

Життєпис

Народилась 1856 року в родині українця Івана Васильовича Немировича-Данченка (полковника у відставці) і вірменки Олександри Каспарівни Ягубян.

Артистичну діяльність розпочала 1884 року з легких опереткових ролів каскадного жанру, в яких мала великий успіх. Найкращі партії того часу вона зіграла в оперетках «Маскот», «Мушкетери» і «Бабка та мурашка», з якими виступала у Києві в театрі Сєтова, а згодом в Петербурзі.

Прослуживши в оперетці років п'ять-шість Варвара Іванівна зробила річну перерву в кар'єрі і згодом перейшла в драму (спочатку грала в Петербурзі, а згодом у київському театрі «Соловцов»), де її талант засяяв новими фарбами. Театралам того часу запам'ятались її ролі Бетсі в «Плодах просвіти», Наталі Дмитрівни в «Лихо з розуму», Лєночки в «Одруженні Бєлугіна», Віри в «Старому гарті», Менестрель в «Чоловікові знаменитості», Клавдії в «Старих роках», Олени Андріївни в «Дяді Вані», причому останню роль вона зіграла раніше ніж її брат Володимир зробив свою відому постановку «Дяді Вані» в 1899 році.

Улюбленою її роллю була роль Пашеньки в однойменній п'єсі Персіянової (Рябової).

Через хворобу (сухоти) 1899 року покинула сцену. Останній період свого життя мешкала і лікувалась на півдні Франції.

Мама Олександра Каспарівна доглядала її до самої смерті. Брат Володимир часто навідував сестру, особливо в останні роки її життя.

Померла 1901 року в Києві.

Ролі в Театрі «Соловцов»

Серед найкращих її ролей в театрі «Соловцов»:[1]

  • Лачинова («У горах Кавказу» І. Щеглова), 1893
  • Бетсі («Плоди просвіти» Л. Толстого), 1893
  • Роль у водевілі «Осінній вечір на селі» Н. Куликова, 1893
  • Дорімена («Міщанин у дворянстві» Мольєра), 1894
  • Королева неаполітанська («Мадам Сан-Жен» В. Сарду), 1894
  • Пауліна («Зимова казка» В. Шекспіра), 1895
  • Анісья («Влада темряви» Л. Толстого), 1895
  • Роль у виставі «Дикунка» О. Островського та В. Соловйова, 1896
  • Віра («Старий гарт» О. Сумбатова), 1896
  • Аркадіна («Чайка» А. Чехова), 1896
  • Богиня музики Евтерпа (пролог «Торжество мистецтва» на слова А. Френкеля й музику Й. Прибіка), 1896
  • Олена Андріївна («Дядя Ваня» А. Чехова в постановці Недєліна), 1898
  • Магда («Візник Геншель» Г. Гауптмана), 1899
  • Цариця Ірина («Цар Федір Іоанович» О. Толстого), 1899

Примітки
  1. Нариси з історії інонаціонального театру в Україні ХХ — початку ХХІ ст. / за заг. наук. ред. докт. мистецтвознав. М. Гринишиної; Ін-т проблем сучас. мистец. НАМ України. — Київ: Фенікс, 2017

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.