Неписьменність
Неписьме́нність або анальфабетизм — невміння читати і писати у дорослих[1].
Рівень неписьменності у світі на 2000 рік
Втрата засвоєних і недостатньо закріплених навичок читання й письма визначається як повторна неписьменність.
Поширеність
Неписьменність як суспільне явище торкається переважно країн Африки, Південно-Східної Азії та Латинської Америки.
Станом на 2003 рік, неписьменні становлять близько 25% дорослого населення світу.
Див. також
Джерела
- Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради академік НАН України М. Попович. — 4-те вид., виправл., доп. — Видавництво «ТЕКА». — 2006.
Посилання
- Анальфабетизм // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 30. — 1000 екз.
- Неписьменність // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1124-1125. — 1000 екз.
- При цьому як межу віку дитини зазвичай приймають 15-й рік життя.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.