Нептуніт

Нептуніт (рос. нептунит; англ. neptunite; нім. Neptunit m) мінерал, складний силікат кільцевої будови.

Нептуніт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Na₂KLiFe²⁺₂Ti₂Si₈O₂₄
Nickel-Strunz 10 9.EH.05[2]
Dana 8 70.4.1.1
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія[3]
Просторова група кристалографічна група 9d[3]
Інші характеристики
Названо на честь Нептун[2]
Типова місцевість Narsaarsuk pegmatited[2]
 Нептуніт у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула: KNa2Li (Fe2+, Mn)2 Ti2 [O | Si4O11]2. Склад у % (родов. Нарссарссуак, Ґренландія): Na2O — 9,26; K2O — 4,88; FeO — 10,91; TiO2 — 18,13; SiO2 — 51,53. Домішки: MnO (4,97); MgO (0,49).

Сингонія моноклінна, призматичний вид.

Утворює призматичні кристали.

Спайність досконала по (110) під кутом 80°.

Густина 3,19.

Твердість 5,5-6,5.

Колір чорний, темно-червоний у тонких уламках.

Риса оранжево-червона, бура.

Блиск скляний. З

устрічається в нефелінових сієнітах РФ (Хібіни, Кольський п-ів), Південній Ґренландії (Ігалік, Нарссарссуак), Ірландії (Барнавава), США (Сан-Беніто, шт. Каліфорнія). Рідкісний.

За ім'ям Нептуна — бога моря у римлян (G.Flink, 1893). Син. — карлозит.

Різновиди

Розрізняють:

  • нептуніт манґанистий (різновид нептуніту, який містить до 10 % MnO).

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л  Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Нептуніт // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Нептуніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.