Нерпа каспійська

Не́рпа каспі́йська (Pusa caspica, раніше Phoca caspica) — один з найменших представників родини Тюленеві.

?
Нерпа каспійська

Опудало з колекції Зоологічного музею Санкт-Петербурга
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Тюленеві (Phocidae)
Рід: Нерпа (Pusa)
Вид: Нерпа каспійська
Біноміальна назва
Pusa caspica
(Gmelin, 1788)
Посилання
Вікісховище: Pusa caspica
Віківиди: Phoca caspica
ITIS: 622019
МСОП: 41669
NCBI: 210165
Fossilworks: 80723

Цей вид нерп поширений виключно у Каспійському морі. Нерп знаходять тут не тільки уздовж берегової лінії, але і на скелястих островах та на плавучій кризі. У зимовий час вони заходять у холодну північну частину Каспію, де скупчуються на кризі та дають потомство. Коли крига тане, у теплий сезон, вони можуть бути знайдені у гирлах Волги та Уралу, а також на півдні Каспію, де вода охолоджена завдяки великим глибинам.

Не зовсім зрозуміло, яким чином ці тюлені потрапили у внутрішню материкову водойму, ізольовану він інших місць існування нерп. Одна з поширених гіпотез стверджується, що нерпи потрапили у Каспій за часів четвертинного періоду, з півночі, разом із талими водами покривного льодовика.

Опис

Вид описано відомим зоологом і мандрівником Йоганном Ґмеліним 1788 року.

Дорослі особі мають приблизно 1,5 м в довжину і важать близько 86 кг, самці зазвичай більші за самок. Зубна формула нерпи: різці - I 3/2, ікла 1/1, щічні зуби (передкутні й кутні) - 6/5.

Біологія

Каспійські нерпи пірнають зазвичай на маленькі глибини, до 50 м, хоча були відзначені і більші глибини, і знаходяться під водою біля однієї хвилини. Більшу частину свого часу проводять у великих колоніях.

Після 11-місячного періоду вагітності, народжується єдиний цуцик в січні — лютому. Подібно до інших нерп, щенята народжуються у білому хутрі і важать близько 5 кг. Їхнє біле хутро існує близько трьох тижнів до місяця. Статева зрілість досягається на 5 році життя у самиць, і на 6-7 році у самців.

Харчування

Каспійська нерпа живиться водними тваринами: короповими (Cyprinidae), бичками (Gobiidae) і ракоподібними (Crustacea). Також нерпи заходять до гирл річок, де живиться коропами, пліткою (Rutilus rutilus) і судаком (Sander).

Вороги, загрози і динаміка популяції

Справжній орлан (Haliaeetus), полює на цуциків-нерпи, що призводить до великого числа жертв. Крім того, є полювання з комерційних причин. У зв'язку із зростанням промислового розвитку в сусідніх регіонах, скидання забруднюючих речовин і пестицидів у Каспій, призвело до ослаблення імунної системи і сприяє спалахам захворювань.

У лютому 1978, за три тижні, вовки вирізали велику кількість нерпи біля Астрахані. З них 17-40 % тюленів, за оцінками, були убиті, але не з'їдені[2].

Наприкінці 1990-х років відмічена смертність каспійської нерпи від "Canine distemper".

Наприкінці 19 сторіччя там було, за оцінками, 1,5 млн тюленів; в 1980-х роках налічували близько 400'000 тюленів.[3]

Посилання
  1. Härkönen, T. (2008). Pusa caspica. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 29 January 2009.
  2. Rumyantsev, V. D. and L. S. Khuraskin. 1978. New data on the mortality of the Caspian seal due to wolves. Page 187 in Congress of the All-Union Theriological Society, 2nd (P. A. Panteleev, et. al. eds.). Nauka, Moscow, USSR. ZR 116(19):5669
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 травня 2011. Процитовано 22 квітня 2009.

Ресурси Інтернету
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.