Нерсес Ламбронаці
Нерсес Ламбронаці, Нерсес Ламбронський (1153 — 1198) — архієпископ Тарса Кілікії, родич вірменського католикоса Нерсеса IV Шноралі (Благодатного), поет, вчений та проповідник, найбільший громадський та церковний діяч Кілікійський Вірменії. Ім'я Ламбронський походить від назви фортеці Ламброн.
| Нерсес Ламбронаці | |
|---|---|
| вірм. Ներսես Լամբրոնացի | |
 | |
| Ім'я при народженні | вірм. Սմբատ |
| Народився |
1153 Ламброн, Q4224856? |
| Помер |
14 липня 1198 Скевраd, Кілікійське царство |
| Країна |
 Кілікійське царство |
| Національність | вірмени |
| Діяльність | поет, перекладач, філософ, письменник |
| Знання мов | вірменська |
| Роки активності | 1170-ті — 1190-ті — 1190-ті |
| Жанр | поема і вірш |
| Титул | Вардапет |
| Батько | Q45732891? |
| Мати | Q45733224? |
| Брати, сестри | Q45733458? |
З біографії
Як нащадок князівського роду, він обрав духовну кар'єру й дуже молодим отримав сан вардапета. Був широко освіченою людиною, знав мови, його перу належить низка богословських праць, які перераховує Кіракос Гандзакеці у своїй «Короткій Історії». Особливо відомі його «Синодальні промови». Нерсес Ламбронаці в церковних справах був відомий своїм вільнодумством, активно боровся за зближення Вірменської церкви з римською та грецькою.
Коли 1179 року в Ромклі (Кілікія, на березі річки Євфрат) було скликано собор, який розглянув питання церковного об'єднання, Нерсес, за дорученням патріарха вірменського Григорія IV (1173–1193), виголосив дуже переконливу промову, й лише смерть грецького імператора Мануїла Комніна перешкодила здійсненню постанов собору. Після цього проти Нерсеса було висунуто низку звинувачень в зраді інтересам церкви.
Нерсес Ламбронаці зробив новий переклад Апокаліпсису та домігся того, щоб Собор Вірменської церкви в Константинополі прийняв цей текст до складу Св. Писання Нового Заповіту. До цього Апокаліпсис не входив у вірменську Біблію, а був частиною апокрифічного збірника «Діяння Іоанна».
Пам'ять його святкується 17 липня (за старим стилем).
Література
- Нерсес Ламбронаці, «Синодальні промови», Венеція, 1812 (нім. переклад — Лейпциг, 1834). російський переклад опублікований в «Православному огляді» (1865 р., № 6).
- Г.Акопян, «Нерсес Ламбронаці».