Нерчинсько-Заводський район
Не́рчинсько-Заво́дський район (рос. Нерчинско-Заводский район) — район у складі Забайкальського краю Російської Федерації.
| Нерчинсько-Заводський район | |||
|---|---|---|---|
| рос. Нерчинско-Заводский район | |||
| |||
 | |||
| Основні дані | |||
| Суб'єкт Російської Федерації: | Забайкальський край | ||
| Утворений: | 1926 року | ||
| Населення (2019): | 9177 осіб | ||
| Площа: | 9032,03 км² | ||
| Густота населення: | 1,02 осіб/км² | ||
| Населені пункти, округи та поселення | |||
| Адміністративний центр: | село Нерчинський Завод | ||
| Кількість сільських поселень: | 14 | ||
| Сільських населених пунктів: | 24 | ||
| Влада | |||
.png.webp)
Адміністративний центр — село Нерчинський Завод.
Географія
Район розташований на сході Забайкальського краю. Має довгий кордон з Китаєм по Аргуні. Займає лівий бік долини річки Аргунь, пагорбово-увалисті рівнини, низькогірні відгалуження Урюмканського й Нерчинського хребтів. Схили гірських масивів розділені численними долинами. Основні території розташовані на висотах 600—800 і 950—1100 м. Є такі родовища: Аркиїнське родовище олова, Благодатське поліметалеве родовище, Дучарський прояв брекчій, Єкатерино-Благодатське поліметалеве родовище, Михайлівське поліметалеве родовище, Яшмова Гора — родовище яшми; розсипи золота: Великий Зерентуй, Брікачанка, Камара-Керен, Кудеїнський, Нижня Борзя, Солкононський (Солконон), Чашино-Ільдіканський тощо.
Клімат різкоконтинентальний. Середня температура у липні +16 — +18 °C (максимальна +39 °C), у січні -28 — -30 °C (абсолютний мінімум −53 °C). Кількість опадів не перевищує 500 мм/рік. Вегетаційний період від 120 до 150 днів. На сході району протікає річка Аргунь з притоками Уров, Нижня Борзя. Розповсюджені гірські дернові, лучно-лісові ґрунти, у долині Аргуні мерзлотні лучно-чорноземні та алювіально-лучні. Основним типом місцевості є гірська тайга. На півдні — лісостеп, у долинах річок — луки. Лісостеп березовий. Лукові степи злаково-пижмові й різнотравні. У долинах річок луки заболочені й осокові. Зустрічаються пижмові степи місцями у сполученні з хащами ільмівника й абрикосу.
Адміністративний поділ
Район адміністративно поділяється на 14 сільських поселень:
Найбільші населені пункти
| № | Населений пункт | Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
|---|---|---|---|
| 1 | Нерчинський Завод | 3149 | 2842 |
| 2 | Горний Зерентуй | 1563 | 1153 |
| 3 | Великий Зерентуй | 995 | 774 |
| 4 | Михайловка | 771 | 717 |
| 5 | Явленка | 787 | 698 |
| 6 | Аргунськ | 522 | 496 |
| 7 | Івановка | 510 | 483 |
| 8 | Широка | 450 | 415 |
| 9 | Олочі | 378 | 372 |
| 10 | Уровські Ключі | 386 | 332 |
Господарство
Промисловість
Економічний розвиток району пов'язаний із гірничо-видобувною промисловістю, здійснювалась південна розробка поліметалевих руд на Благодатському родовищі Нерчинського поліметалевого комбінату. У 1990-их родовище закрито, на початку XXI століття проводяться підготовчі роботи з його відкриття. Здійснюється заготовка лісу, переробка сільгоспсировини, випічка хліба й хлібобулочних виробів. Діють Аргунський лісгосп і Аргунський сільський лісгосп.
Сільське господарство
Сільське господарство спеціалізується на вівчарстві, м'ясомолочному скотарстві й виробництві зерна. До початку XXI століття вівчарство практично не розвинене, вирощуються зернові, у приватних підсобних господарствах розводиться худоба.
Освіта й культура
На 2000 рік у районі налічувалось 22 денних загальноосвітніх заклади, 20 бібліотек, 25 клубів, 6 лікарень, сільська лікарська амбулаторія і 14 фельдшерсько-акушерських пунктів. Видається щотижнева районна газета «Радянське Приаргуння».