Нерчинсько-Заводський район

Не́рчинсько-Заво́дський район (рос. Нерчинско-Заводский район) район у складі Забайкальського краю Російської Федерації.

Нерчинсько-Заводський район
рос. Нерчинско-Заводский район
Прапор Нерчинсько-Заводського району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Забайкальський край
Утворений: 1926 року
Населення (2019): 9177 осіб
Площа: 9032,03 км²
Густота населення: 1,02 осіб/км²
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: село Нерчинський Завод
Кількість сільських поселень: 14
Сільських населених пунктів: 24
Влада

Адміністративний центр — село Нерчинський Завод.

Географія

Район розташований на сході Забайкальського краю. Має довгий кордон з Китаєм по Аргуні. Займає лівий бік долини річки Аргунь, пагорбово-увалисті рівнини, низькогірні відгалуження Урюмканського й Нерчинського хребтів. Схили гірських масивів розділені численними долинами. Основні території розташовані на висотах 600—800 і 950—1100 м. Є такі родовища: Аркиїнське родовище олова, Благодатське поліметалеве родовище, Дучарський прояв брекчій, Єкатерино-Благодатське поліметалеве родовище, Михайлівське поліметалеве родовище, Яшмова Гора — родовище яшми; розсипи золота: Великий Зерентуй, Брікачанка, Камара-Керен, Кудеїнський, Нижня Борзя, Солкононський (Солконон), Чашино-Ільдіканський тощо.

Клімат різкоконтинентальний. Середня температура у липні +16 — +18 °C (максимальна +39 °C), у січні -28 — -30 °C (абсолютний мінімум −53 °C). Кількість опадів не перевищує 500 мм/рік. Вегетаційний період від 120 до 150 днів. На сході району протікає річка Аргунь з притоками Уров, Нижня Борзя. Розповсюджені гірські дернові, лучно-лісові ґрунти, у долині Аргуні мерзлотні лучно-чорноземні та алювіально-лучні. Основним типом місцевості є гірська тайга. На півдні лісостеп, у долинах річок — луки. Лісостеп березовий. Лукові степи злаково-пижмові й різнотравні. У долинах річок луки заболочені й осокові. Зустрічаються пижмові степи місцями у сполученні з хащами ільмівника й абрикосу.

Історія

Район утворено 4 січня 1926 року.

Населення

Населення — 9177 осіб (2019[1]; 10782 в 2010[2], 12556 у 2002[3]).

Адміністративний поділ

Район адміністративно поділяється на 14 сільських поселень:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2019)
Центр Населені
пункти
Аргунське сільське поселення 3540,23 1058 973 866 Аргунськ 4
Велико-Зерентуйське сільське поселення 1249,30 1149 910 787 Великий Зерентуй 3
Булдуруйське сільське поселення 375,92 862 648 544 Булдуруй 1-й 3
Георгієвське сільське поселення 195,54 329 266 206 Георгієвка 1
Горбуновське сільське поселення 174,50 314 297 263 Горбуновка 1
Горно-Зерентуйське сільське поселення 77,78 1563 1153 805 Горний Зерентуй 1
Івановське сільське поселення 205,42 875 769 672 Івановка 2
Михайловське сільське поселення 271,80 828 753 619 Михайловка 2
Нерчинсько-Заводське сільське поселення 70,06 3150 2842 2436 Нерчинський Завод 1
Олочинське сільське поселення 178,43 378 372 352 Олочі 1
Уров-Ключівське сільське поселення 1997,54 386 332 305 Уровські Ключі 1
Чашино-Ільдіканське сільське поселення 259,50 365 315 298 Чашино-Ільдікан 1
Широківське сільське поселення 195,60 512 454 458 Широка 2
Явленське сільське поселення 197,33 787 698 566 Явленка 1
  • 2015 року Ішагинське сільське поселення було ліквідоване, його територія увійшла до складу Аргунського сільського поселення[4].

Найбільші населені пункти

Населений пункт Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
1 Нерчинський Завод 3149 2842
2 Горний Зерентуй 1563 1153
3 Великий Зерентуй 995 774
4 Михайловка 771 717
5 Явленка 787 698
6 Аргунськ 522 496
7 Івановка 510 483
8 Широка 450 415
9 Олочі 378 372
10 Уровські Ключі 386 332

Господарство

Промисловість

Економічний розвиток району пов'язаний із гірничо-видобувною промисловістю, здійснювалась південна розробка поліметалевих руд на Благодатському родовищі Нерчинського поліметалевого комбінату. У 1990-их родовище закрито, на початку XXI століття проводяться підготовчі роботи з його відкриття. Здійснюється заготовка лісу, переробка сільгоспсировини, випічка хліба й хлібобулочних виробів. Діють Аргунський лісгосп і Аргунський сільський лісгосп.

Сільське господарство

Сільське господарство спеціалізується на вівчарстві, м'ясомолочному скотарстві й виробництві зерна. До початку XXI століття вівчарство практично не розвинене, вирощуються зернові, у приватних підсобних господарствах розводиться худоба.

Освіта й культура

На 2000 рік у районі налічувалось 22 денних загальноосвітніх заклади, 20 бібліотек, 25 клубів, 6 лікарень, сільська лікарська амбулаторія і 14 фельдшерсько-акушерських пунктів. Видається щотижнева районна газета «Радянське Приаргуння».

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.