Нетикса Тамара Іванівна

Тамара Іванівна Нетикса (рос. Тамара Ивановна Нетыкса, рід. 4 січня 1949, Сєров, Свердловська область, РРФСР, СРСР) — радянська розвідниця-нелегал, полковник Служби зовнішньої розвідки у відставці.

Тамара Іванівна Нетикса
рос. Тамара Ивановна Нетыкса
Народження 4 січня 1949(1949-01-04) (73 роки)
Сєров, Свердловська область, РРФСР, СРСР
Країна  Росія
Рід військ СЗР РФ
Роки служби 1972—2014
Звання
Полковник у відставці
Відносини Віталій Нетикса — чоловік
Нагороди
Орден «За військові заслуги»
Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)

Біографія

Народилася 4 січня 1949 року в місті Сєров Свердловської області в сім'ї військовослужбовця.

У 1972 році закінчила факультет № 3 Московського авіаційного інституту (МАІ) імені С.Орджонікідзе за спеціальністю «інженер-електрик з систем управління літальних апаратів».

В органах державної безпеки з 1972 року. Служила в управлінні «С» (нелегальна розвідка) першого головного управління (ПГУ, зовнішня розвідка) Комітету державної безпеки (КДБ) при Раді Міністрів СРСР — КДБ СРСР — Службі зовнішньої розвідки Російської Федерації (СЗР Росії). У 1978 році пройшла повний курс спецпідготовки розвідника-нелегала, досконало оволоділа іспанською мовою. Навчанням її та її чоловіка займалася знаменита радянська розвідниця іспанка Африка де лас Ерас Гавілан[1].

З жовтня 1978 року по серпень 1998 року — на нелегальній роботі за кордоном разом з її чоловіком (Віталій Нетикса). Працювала у Латинській Америці. У парі з чоловіком брала безпосередню участь у виконанні ряду конкретних оперативних завдань Центру. Зарекомендувала себе винахідливим і рішучим співробітником. Працюючи з великими перевантаженнями, свідомо йшла на виправданий ризик при вирішенні оперативних завдань. Надавала дієву допомогу чоловікові в розвідувальній діяльності в особливих умовах. Зокрема, активно задіялася в роботі зі зв'язків, з агентурою, залучалася до добування та обробки цінної розвідувальної інформації.

Після повернення із закордонного відрядження брала участь у підготовці та вихованні молодих співробітників нелегальної розвідки.

З січня 2014 року полковник Т. І. Нетикса — у відставці.

Бере активну участь в діяльності ветеранських організацій СЗР Росії.

28 січня 2020 року директор СЗР Росії С. Є. Наришкін на прес-конференції в МІА «Росія сьогодні» назвав імена російських розвідників-нелегалів, які зробили своєю героїчною роботою вагомий внесок у забезпечення безпеки країни і захист її інтересів. Серед названих були Герой Російської Федерації, генерал-майор у відставці В. В. Нетикса і його вдова — полковник у відставці Тамара Іванівна Нетикса, а на сайті СЗР Росії були розміщені їх офіційні біографії[2].

Особисте життя
  • Чоловік — Нетикса Віталій В'ячеславович (1946—2011) — російський розвідник-нелегал, генерал-майор служби зовнішньої розвідки у відставці, Герой Російської Федерації.
  • Син і дочка розвідників народилися в закордонних відрядженнях.[3] Син служить льотчиком, а дочка Оленка працює телеведучою і психологом[1].

Нагорода

Примітки
  1. Николай Долгополов (28 січня 2020). Семеро вышли из тени. В год 100-летия Службы внешней разведки ее директор Сергей Нарышкин назвал семь неизвестных имен разведчиков-нелегалов. https://rg.ru/ (рос.). Российская газета - Столичный выпуск № 17(8071). Процитовано 21 березня 2020.
  2. Сайт СЗР Росії (рос.)
  3. Розвідниця- нелегал Тамара Нетыкса: за кордоном мені зізнавалися в коханні

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.