Нечипоренко Анатолій Ілліч

Анатолій Ілліч Нечипоренко (1 вересня 1941(1941-09-01), Брусилів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР — 11 квітня 2014(2014-04-11), Київ, Україна) — учасник, захисник Євромайдану. Герой України.

Анатолій Ілліч Нечипоренко
Народився 1 вересня 1941(1941-09-01)
Брусилів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Помер 11 квітня 2014(2014-04-11) (72 роки)
Київ, Україна
·Закрита черепно-мозкова травма і вдавлений перелом кісток черепа.
Поховання Берковецьке кладовище
Громадянство  Україна
Національність українець
Місце проживання Київ
Діяльність водій
Відомий завдяки Герой Майдану
Батько Ілля
У шлюбі з Олена
Діти Ганна
Нагороди
Медаль «За жертовність і любов до України»

Життєпис

Проживав у Києві. Закінчив 7 класів Брусилівської середньої школи № 1 і в 14 років працював різноробочим на цегельному заводі. У 18 років закінчив курси водіїв і був призваний до лав Радянської Армії.

Після закінчення служби в армії почав працювати в автобусному парку № 1, водієм рейсового автобуса. Пізніше перейшов в таксомоторний парк № 1 м. Києва — водієм таксі.

З 1988 року і до пенсії працював у «Київзовніштрансі» на міжнародних перевезеннях. Після виходу на пенсію працював в охороні гаражного кооперативу «Пролісок».

У нього залишилися дружина Олена Іванівна, дочка Анна, онуки Андрій і Владислав, сестра Катерина Іллівна.

Могила Анатолія Нечипоренка

Помер 11 квітня 2014 року. З майданівцем попрощалися його друзі та родичі у Михайлівському соборі[1]. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківцях» (ділянка № 86).

На Майдані

За словами доньки Анни, загиблий не був постійно на Майдані. Приходив лише тоді, коли мав таку можливість, адже до останніх днів життя мав роботу — працював в охороні гаражного кооперативу.

Був пацієнтом Київської міської клінічної лікарні № 17 за адресою провулок Лабораторний, 14 (відділення політравми). Побитий беркутом під час штурму 18 лютого 2014 р. на вул. Інститутській. Знаходився у реанімації (2й поверх) у дуже важкому стані.

Анатолій Ілліч Нечипоренко був травмований 18 лютого. Мав закриту черепно-мозкову травму і вдавлений перелом кісток черепа. Весь цей час був в комі, але перед смертю вийшов з коми і пізнавав рідних.

Вшанування пам'яті

Нагороди

Див. також

Примітки
  1. Ще одного члена «Небесної сотні» відспівали у Михайлівському соборі
  2. Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  3. Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.