Низи (смт)
Низи́ (до середини XIX століття — Низ[2]) — селище міського типу (до 1960 року — село), центр селищної Ради. Розташовано за 20 км від районного центру — міста Суми.
| смт Низи | |
|---|---|
 Церква Іоанна Богослова | |
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район/міськрада | Сумський |
| Громада | Садівська сільська громада |
| Рада | Низівська селищна рада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засноване | 1662 |
| Статус | із 1960 року |
| Площа | км² |
| Населення | ▼ 2858 (01.01.2017)[1] |
| Поштовий індекс | 42355 |
| Телефонний код | +380 542 |
| Географічні координати | 50°46′49″ пн. ш. 34°46′34″ сх. д. |
| Водойма | р. Псел |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Низи |
| До райцентру: | |
| - фізична: | 20 км |
| До обл. центру: | |
| - фізична: | 20 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 42355, смт Низи, вул. Шлях, 19 |
| Карта | |
  Низи | |
 Низи | |
 | |
Географічне розташування
Селище міського типу Низи знаходиться на лівому березі річки Псел в місці впадання в неї річки Сироватка, вище за течією річки Сироватка на відстані 0,5 км розташоване село Нижня Сироватка, на протилежному березі річки Псел — село Лугове. Річки в цьому місці звивисті, утворюють лимани, стариці та заболочені озера. До селища веде залізнична гілка, станція Низи.
Біля села знаходиться орнітологічний заказник загальнодержавного значення Журавлиний заказник.
Історичні відомості
Низи відомі з 1662 року.
За даними на 1864 рік у власницькому селі Сумського повіту Харківської губернії мешкало 1153 особи (574 чоловічої статі та 579 — жіночої), налічувалось 850 дворових господарств, існували православна церква, цукровий та цегельний заводи[3].
Упродовж 1871–1879 років щоліта у Низах відпочивав П. І. Чайковський. Тут він написав музику до опери «Коваль Вакула», працював над Другою та Третьою симфоніями, а також іншими музичними творами. У будинку, де мешкав видатний композитор, організовано меморіальний музей.
Станом на 1914 рік село було центром окремої, Нижньосироватської волості, кількість мешканців зросла до 16857 осіб[4].
На фронтах Другої світової війни брали участь у боях понад 700 жителів селища, з них майже 300 — загинули. На честь воїнів-визволителів зведено меморіальний комплекс.
Населення
Чисельність населення
| 1959 | 1979 | 1989 | 2001 | 2016 |
|---|---|---|---|---|
| 4209 | 3480 | 3209 | 2928 | 2849 |
Розподіл населення за рідною мовою (2001)
| українська мова | російська |
|---|---|
| 94,54 % | 5,12 % |
Адміністрація
Селищній Раді підпорядковано село Лугове.
Економіка
У селищі знаходиться Низівський цукровий комбінат, заснований 1841 року. На даний час комбінат практично повністю демонтований.
Селище має 2896 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1907 га пашні.
Господарство вирощує цукровий буряк та зернові культури. Також тут розвинено м'ясо-молочне тваринництво.
Діють Низівська ГЕС, Низівський автозагін Сумського автотранспортного підприємства № 18661, хлібопекарня, лісництво.
Транспорт
У селищі є однойменна залізнична станція на лінії Суми — Люботин.
Освіта та охорона здоров'я
У селищі є середня школа, філія Сумської дитячої музичної школи, дитячий садок та три бібліотеки з фондом у 27,8 тисяч примірників.
Також у Низах діє дільнична лікарня.
Персоналії
- Несвіт Василь Андрійович — український залізничник, начальник Південної залізниці у 1997—2000 роках, почесний залізничник, заслужений працівник транспорту України.
- Остапов Сергій Дмитрович — бригадир слюсарів-складальників Сумського насосного заводу Сумської області. Депутат Верховної Ради СРСР 5-го скликання.
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Генеральная карта Харьковской губерніи. Ст. Петербургъ, 1821 годъ.
- рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3257)
- рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
Посилання
- Облікова картка[недоступне посилання з квітня 2019]
- Історія міст та сіл України (рос.)
- Банк даних Державної служби статистики України(укр.)
- Cities & towns of Ukraine(англ.)(укр.)