Сироватка (річка)

Опис

Довжина річки 58 км, площа басейну 738 км². Долина коритоподібна, завширшки до 3 км, завглибшки до 50 м. Заплава завширшки до 600 м, у верхів'ї заболочена, є заплавні озера. Річище звивисте, завширшки до 5 м. Похил річки 1,3 м/км. У басейні річки є понад 20 ставків.

Розташування

Сироватка бере початок на схід від села Покровки (неподалік від українсько-російського кордону). Тече переважно на захід (частково на північний захід), у пониззі — на південний захід. Впадає до Псла біля північної околиці смт Низи, що на південь від міста Сум.

Основні притоки: Закобильня, Грязна, Рублена, Бобрик, Крупець (ліві); Бездрик (права).

Річка протікає через північну частину смт Краснопілля.

Цікаві факти
  • У XIX столітті селом Залізняк протікала річка Залізняк[2], права притока Сироватки. Довжина річки була приблизно 7 км.
  • Безліч притоків річки щезло, пересохло. Наприклад, ліва притока Кровиця біля с. Самотоївка.
  • У часи Київської Русі річка мала назву Сага.
  • У часи заселення Слобожанщини річка змінювала назву — Суровіца, Сировіца, Сироватка. «Су» — у перекладі з татарської — «вода».
  • На початку 1960-х рр. у верхів'ях Сироватки (від Покровки до Самотоївки) проведено перший етап меліорації. Для річки викопано штучне русло, від чого вона отримала у цій місцевості паралельну назву — «Канава». Другий етап меліорації пройшов на початку 1980-х рр.
  • Перед останнім льодовиковим періодом Сироватка була притокою річки Сейм, а Псел впадав у Сироватку.
  • При річці розташовані села Верхня Сироватка і Нижня Сироватка. До середини ХІХ ст. було ще село Вища Сироватка (інша назва — Злодіївка), що створювало плутанину з с. Верхня Сироватка. Сьогодні це село — Покровка Краснопільського району.
  • На річці від Самотоїки до Верхньої Сироватки є каскад із 4 штучних ставків рибного господарства «Сироватка». Вирощується короп, карась, товстолобик, білий амур, щука.

Примітки
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XXI, лист 13, 1869 год // c. Железняк // р. Железняк.

Джерела
  • Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
  • О.Десятниченко - "Історія Самотоївки від найдавніших часів", видавництво "Діса-плюс", Харків, 2014.
  • Л.Дідоренко - "Покровка", видавництво "Вітрила", Краснопілля, 2002.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.