Нискогуз Михайло Юрійович

2009-2011 роках навчався в Бучацькому колегіумі імені святого Йосафата. У 2014 році закінчив Червоноградський гірничо-економічний коледж за спеціальністю «Економіст-підприємець». У 2018 — отримав диплом магістра за спеціальністю «Підприємництво торгівля та біржева діяльність» Національного університету водного господарства та природокористування (Рівне). У 2020 — здобув кваліфікацію архітектора за спеціальністю «Цивільна інженерія» факультету архітектури та містобудування Національного університету водного господарства та природокористування.

Із 2014 року — член Всеукраїнського об'єднання «Свобода».

У 2015 році обраний депутатом Львівської обласної ради за округом № 28 (Червоноград, висунутий ВО «Свобода»)[2].

З листопада 2015 — депутат Львівська обласна рада. Член постійної депутатської комісії з питань охорони здоров'я, материнства, соціального захисту, молодіжної політики, фізичної культури та спорту.

Уповноважений фракції ВО «Свобода» в Львівській обласній раді по Сокальському району та місті Червоноград.

З листопада 2015 — Член виконавчого комітету Червоноградської міської ради.

11 лютого 2016 депутат звернувся до губернатора Львівщини з вимогою компенсувати пільговикам проїзд у транспорті.[3]

31 травня 2016 депутат різко виступив з критикою провладної партії за кнопкодавство під час голосування за приватизацію об'єктів комунальної власності.[4]

Зовнішні відеофайли
	депутат Нискогуз вимагає припинити кнопкодавство у Львівській обласні раді, 31 травня 2016

13 вересня 2016 депутата було обрано головою депутатської групи «Міжфракційне об'єднання бійців АТО»[5]

8 листопада 2016 за ініціативи депутата Львівська обласна рада звернулась до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з вимогою прирівняти діяльність у районі ведення бойових дій військових капеланів до статусу учасника бойових дій.[6]

16 березня 2017 на позачерговій сесії Львівської обласної ради Нискогуз заявив про необхідність проведення виїзного засідання, під стінами Парламенту засідання, через торгівлю з ОРДЛО й неприйняття законів про заборону торгівлі з окупантами [7]

Як активіст «Соколу», з перших днів брав участь у Революції гідності. У складі Самооборони Майдану була сформована окрема чота «Сокіл».[8] Був учасником боїв на вулиці Грушевського.

Розвиток подій

Зовнішні відеофайли
	Віче: Як це було. До водометів - 19.01.2014 / #Євромайдан, 5 канал, 19 січня 2014

19 січня 2014 року, за повідомленням BBC, у Києві на Народному Вічі зібралось кілька десятків тисяч мітингувальників, що висловили своє обурення ухваленням «Законів про диктатуру».[9] Поступово мирна акція переросла в жорстке протистояння з міліцією та внутрішніми військами.[10]

Вулиця Грушевського, 19 січня, 15:07

Вулиця Грушевського, 19 січня, 23:17

19 січня 2014 року Бійці спецпідрозділу «Беркут» жорстоко побили та затримали Михайла Нискогуза під час сутичок на вулиці Грушевського.[11]

22 січня 2014 суд постановив залишити хлопця під домашнім арештом на 2 місяці. Проти нього безпідставно відкрили справу за ст. 294, ч.2 КК. — організація масових заворушень, що призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків. Дана стаття передбачає позбавлення волі на срок від 8 до 15 років.[12]

17 лютого 2014 згідно з прийнятим законом про амністію (Закон про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань (на базі проекту № 4021-3).) кримінальна справа була закрита.[13]

24 червня 2016 року Генеральна прокуратура України заявила про затримання 4 екс-беркутівців, підозрюваних у вбивствах та побиттю активістів на Майдані. Ймовірно, що саме ці «беркутівці» брали участь в побитті Михайла Нискогуза.[14]

6 квітня 2017 року Підозрюваного у вбивстві та побитті активістів Майдану екс-«беркутівця» суд звільнив з-під варти[15]

14 квітня 2017 року четверо харківських екс-беркутівців, які фігурують у справі побиття активістів на Майдані втекли в Росію[16]

30 серпня 2019 року Суд виправдав екс-беркутівця Андрія Хандрикіна, якого обвинувачувпли у жорстокому побитті двох майданівців на стадіоні «Динамо» у Києві взимку 2014[17]

1 вересня 2019 року Керівник групи прокурорів Валерій Смирнов повідомив, що прокуратура оскаржить виправдання «беркутівця», якого звинувачували в тортурах активістів Майдану [18]

8 грудня 2020 року Київський Апеляційний Суд розпочав розгляд скарги на виправдання харківського «беркутівця», якого звинувачували в тортурах активістів Майдану [19]

Є учасником комбатантського об'єднання «Легіон Свободи»[20][21]

В липні 2014 року добровольцем пішов в батальйон «Азов». Брав участь у Антитерористичній операції на півдні Донецької області, переважно в межах Приазов'я.

В серпні 2015 року разом з однопартійцями з окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ»  — брав участь в Антитерористичній операції на позиціях поблизу Донецького міжнародного аеропорту, та поблизу селища Піски в Ясинуватському районі Донецької області.[22]

Після повернення зі Сходу активно займається військовим вишколом та патріотичною підготовкою юнацтва. Проводить лекції та зустрічі з учнями шкіл Львівщини з розповідями про хід Російсько-Української війни[23][24]

12 квітня 2015 разом з волонтерами Червоноградської самооборони та священиком о. Михайлом Нискогузом їздив з волонтерською допомогою в селище Піски.[25]

• Офіційна сторінка на facebook(укр.)
• Як Михайла Нискогуза катував «Беркут» (ВІДЕО)