Новаківський Михайло

Миха́йло Новакі́вський (1871[1]/1872 1941, Словацька Республіка) — український політик в Австро-Угорщині (посол до Галицького Сейму). Військовик доби Перших визвольних змагань, дипломат, правник, письменник. Один з організаторів Леґіону Українських Січових Стрільців. Член президії Української Національної Ради ЗУНР.

Михайло Новаківський
Народження 1872(1872)
Смерть 1941(1941)
 Перша словацька республіка
Приналежність  УСС
Звання  Четар (лейтенант)
Командування повітовий комісар ЗУНР Скалатського повіту
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-польська війна 1918—1919

Молодший брат Степана Новаківського. Чоловік засновниці першого осередку ОУН на Закарпатті Стефанії Новаківської.

Життєпис

Навчався на правничому факультеті Львівського університету, закінчив 1895 року. Працював адвокатом у Богородчанах. Обраний послом до Галицького крайового сейму (1913—1914 роки, IV курія, округ № 29 Богородчанський повіт), входив до «Українського соймового клубу»[2]).

У серпні 1914 року як старшина австрійського війська був переведений до Легіону УСС, звання четар. З 1917 року комісар Поборової сотні.[1]

У період ЗУНР (1918—1919) — комісар Скалатського повіту й член президії Української Національної Ради ЗУНР. Згодом член дипломатичної місії УНР у Варшаві. Після поразки тодішнього етапу визвольних змагань переїхав до Закарпаття. Був активним діячем «Просвіти».

У міжвоєнний час — громадський діяч у Словаччині та Карпатській Україні.

Після угорської окупації в березні 1939 року емігрував до Словаччини, де помер у 1941 році.

Примітки

  1. Гуцал П., Дуда І., Пиндус Б. Новаковський Михайло… — С. 638.
  2. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 114—115.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.